Після обрання Україною євроінтеграційного вектора розвитку важливим кроком стало започаткування реформи ‘Нова українська школа’ (НУШ). Підґрунтям реформування освіти загалом і загальної середньої освіти зокрема, стали закони України ‘Про освіту’, ‘Про повну загальну середню освіту’. Фундаментальними положеннями Закону України ‘Про освіту’ є: формування змісту освіти на основі компетентностей; нова структура загальної середньої освіти; визначення таких видів освіти, як формальне, неформальне та інформальне навчання; прозорість діяльності закладів освіти, зокрема фінансової; обрання керівника закладу освіти на конкурсних засадах; академічна свобода професійної діяльності вчителя; уведення інституту освітнього омбудсмена та ін. 

Законом України ‘Про повну загальну середню освіту’, прийнятим у 2020 р., запроваджено такі новації: гарантії рівного доступу до повної загальної середньої освіти; зарахування учнів до початкової школи відповідно до території проживання (перебування); можливість для учнів будувати власну освітню траєкторію; розширення можливостей підвищення кваліфікації вчителів тощо.

Головна мета реформи НУШ – формування в учнів ключових компетентностей, які відповідають вимогам сучасного суспільства, включаючи критичне мислення, інклюзивність, громадянську відповідальність та готовність до навчання протягом життя. Це забезпечує гармонізацію української освіти з принципами європейського освітнього простору.

Реформу НУШ було ініційовано Міністерством освіти і науки України у 2016 р. Того ж року ним оприлюднено Концептуальні засади реформування загальної середньої школи. Так, із 2018 р. МОН розпочато наймасштабнішу реформу у сфері загальної середньої освіти України, яка триватиме до 2030 р. включно.

Ключовими компонентами реформи НУШ стали:

1. Новий зміст освіти, в основі якої відтепер – формування компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Умотивований учитель, що має свободу творчості й професійно розвивається.

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

5. Педагогіка, яка ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

7. Нова структура школи, що дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє середовище, що забезпечить необхідні умови, засоби й технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні закладу освіти.

Реформа НУШ передбачає нову структуру школи:

• початкова школа (1–4-й класи);

• гімназія (5–9-й класи, базова освіта);

• академічний ліцей (10–12-й класи, профільна освіта, поки що є 10–11-й класи).

Для успішного впровадження реформи НУШ Міністерством освіти і науки України розроблено План заходів та новий Державний стандарт початкової освіти.

З 1 вересня 2017 р. у 100 школах України розпочався Всеукраїнський експеримент із пілотування нового Державного стандарту початкової освіти, а з наступного року (з 1 вересня 2018 р.) його масове впровадження.

Для апробації нового Державного стандарту базової середньої освіти у 2021 р. у 5-х класах 136 закладів загальної середньої освіти розпочався Всеукраїнський експеримент із його пілотування.

З 1 вересня 2022 р. учні всієї України перейшли до 5-го класу базової середньої школи НУШ.

З 2025/2026 н. р. заплановано розпочати пілотування реформи в 10-х класах, а з 2027/2028 н. р. – її масове впровадження в профільній школі. Для введення нового змісту освіти постановою Кабінету Міністрів України затверджено Державний стандарт профільної освіти.

З метою відстеження стану реформування загальної середньої освіти проводяться моніторингові дослідження. Їх здійснюють Державна наукова установа ‘Інститут освітньої аналітики’ (ДНУ ‘ІОА’), Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), Державна служба якості освіти (ДСЯО). Деякі моніторингові дослідження організовуються за підтримки міжнародних партнерів: OECD, UNISEF, Transforming Education GPE, KFW, Deutsche Zusammenarbeit та ін. Незважаючи на введення в Україні воєнного стану, 15-річні учні у 2022 р. узяли участь у міжнародному дослідженні PISA-2022. 

Результати зазначених досліджень сприяють прийняттю ефективних управлінських рішень та оприлюднюються на сайтах ДНУ ‘ІОА’, ДСЯО, УЦОЯО.

2024 рік

Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року ‘Освіта переможців’: 11 березня 2024 р. МОН презентувало напрямки перезавантаження системи освіти загалом і реформи НУШ зокрема. Пріоритет 2 Реформа ‘Нова українська школа’ для подальшого впровадження НУШ визначив чотири стратегічні цілі:

1. Учні навчаються в безпечному, сучасному та інклюзивному освітньому середовищі.

2. Учні здобувають якісну освіту відповідно до принципів і підходів НУШ.

3. Зміст освіти адаптовано й трансформовано у зв’язку з викликами війни.

4. Педагогічні команди закладів освіти працюють на основі партнерства та реалізують принципи й підходи НУШ.

Реалізації цих цілей сприяють ініціативи МОН, упроваджувані як у попередні роки, так і цього року.

Стратегічна ціль 1. Безпечне, сучасне та інклюзивне освітнє середовище

Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану’ (1 листопада 2024 р.): Міністерство освіти і науки разом із Міністерством внутрішніх справ, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Національною поліцією, обласними, Київською міською військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та закладами загальної середньої освіти беруть участь в Експериментальному проєкті щодо посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану. Станом на листопад 2024 р. 950 інспекторів служби освітньої безпеки Національної поліції України приступили до виконання службових обов’язків безпосередньо в закладах загальної середньої освіти. Заплановано, що підрозділами вказаної служби до кінця 2024 р. буде охоплено до 2 000 закладів загальної середньої освіти, у 2025/2026 н. р. планується охопити 3 000 шкіл.

2 травня 2024 р. оприлюднено лист Міністерства освіти і науки ‘Щодо електронної бази даних «Паспорт безпеки закладу освіти»”, відповідно до якого для кожного закладу загальної середньої освіти в Україні створять електронний паспорт безпеки, який буде доступний у ПАК ‘АІКОМ’, адміністратором якого є ДНУ ‘ІОА’. Для створення електронного паспорта безпеки представники шкіл мають внести дані до п’яти підрозділів: ‘Відомості’, ‘Місцевість’, ‘Територія’, ‘Засоби охорони’, ‘Пожежна безпека’. Доступ до електронного паспорта безпеки матимуть поліціянти й працівники ДСНС. Планується, що його запровадження сприятиме формуванню безпечнішого освітнього середовища та розв’язанню наявних проблем у закладах освіти.

Реалізується комплексна політика ‘Школа офлайн’. З огляду на важливість організації освітнього процесу в офлайн-режимі, безпечне середовище є ключовою умовою для навчання. Тому особливу увагу було приділено створенню укриттів у школах. Завдяки виділенню 2,35 млрд грн профінансовано 57 проєктів укриттів у школах прифронтових і прикордонних регіонів. Для безпечного підвозу дітей виділено ще 1 млрд грн на закупівлю шкільних автобусів, що дасть змогу мінімум 25 000 учням безпечно добиратися до закладів освіти.

Реформа шкільного харчування

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Типової освітньої програми підвищення кваліфікації керівників закладів освіти за напрямом «Впровадження реформи шкільного харчування»’ (14 травня 2024 р.): У рамках реформи шкільного харчування модернізовано понад 500 харчоблоків у закладах освіти, що дало змогу оновити меню та врахувати сучасні стандарти харчування. Зокрема, надано субвенцію на модернізацію харчоблоків у розмірі 1,5 млрд грн, що дасть можливість реалізувати 173 проєкти, відібрані на конкурсних засадах. Усі учні початкових класів отримуватимуть безкоштовне харчування, на забезпечення якого Урядом у 2024 р. виділено 2 млрд грн та яке відповідає вимогам здорового раціону. (Особливо це важливо для забезпечення якісними стравами дітей із вразливих груп.) Реформа також включає вдосконалення системи контролю за якістю харчових продуктів, що гарантує прозорість і безпеку процесу.

Крім того, МОН розроблено Типову освітню програму підвищення кваліфікації директорів шкіл за напрямом ‘Впровадження реформи шкільного харчування’, яка охоплює теми від розуміння цілей до практичних навичок організації харчування, включаючи оновлення меню, контроль якості та співпрацю з батьками. При цьому акцент зроблено на розвитку менеджерських, комунікативних та інноваційних компетентностей керівника закладу освіти. Очікується, що програма сприятиме поліпшенню якості харчування учнів і формуванню в дітей здорових харчових звичок. Курс буде доступний на онлайн-платформах інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Стратегічна ціль 2. Якісна освіта відповідно до принципів і підходів НУШ

Пілот оновленого формату державної підсумкової атестації для учнів і учениць 4-х класів

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про проведення пілотної державної підсумкової атестації випускників початкової школи у формі зовнішнього незалежного оцінювання’ (24 січня 2024 р.): У квітні – травні пройшло пілотування оновленого формату державної підсумкової атестації (ДПА) для учнів і учениць 4-х класів, в якому згідно з наказом Міністерства освіти і науки України ‘Про проведення пілотної державної підсумкової атестації випускників початкової школи у формі зовнішнього незалежного оцінювання’ взяли участь 2 000 учнів. Зокрема, учні в межах ДПА складали три предмети: українську мову, математику, читання. За результатами експерименту фахівці УЦОЯО відкорегують напрацьовані матеріали, аби у 2025 р. масштабувати оновлене оцінювання в школах усієї України.

Стратегічна ціль 3. Адаптація і трансформація змісту освіти

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)’ (10 жовтня 2024 р.): МОН розроблено ‘Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)’ . На відміну від початкової та базової освіти, реформа в старшій школі потребує радикальніших змін, оскільки: додається 1 рік навчання; стає нагальнішою потреба у виборі індивідуальної освітньої траєкторії (у зв’язку з профілізацією); ліцеї мають бути відокремлені від початкової школи й гімназії (базова середня школа) для реалізації принципів профілізації. У концепції запропоновано приклад дорожньої карти трансформації мережі закладів загальної середньої освіти, план упровадження реформи старшої профільної освіти, SWOT- і PESTEL-аналіз упровадження реформи, матрицю ризиків та можливих сценаріїв реагування на них.

Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти’: 25 липня 2024 р. Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Його застосовуватимуть у: 10–12-х класах академічних ліцеїв; закладах професійної (професійно-технічної) освіти; закладах фахової передвищої освіти (в частині здобуття повної загальної середньої освіти). Пілотування Стандарту стартує у 2025 р. А повноцінно навчатися за ним учні й студенти почнуть з 1 вересня 2027 р. До цього часу відбуватиметься підготовка до реформи: буде затверджено типову освітню програму й модельні навчальні програми різних інтегрованих курсів і навчальних предметів; здійснено пілотування; змінено мережу закладів освіти (створено академічні ліцеї тощо). Державний стандарт профільної середньої освіти передбачає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію, тобто дає змогу учням і студентам навчатися за академічним або професійним спрямуванням.

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти’: 9 серпня 2024 р. МОН затверджено оновлену Типову освітню програму для 5–9 класів. Мета змін – зробити Типову освітню програму більш гнучкою для впровадження різноманітних навчальних планів, варіативних інтегрованих курсів або навчальних предметів чи їх комбінування.

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти’: 30 липня 2024 р. МОН затверджено Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. Особливістю реформування є те, що вивчення історії має відбуватися в межах шести циклів:

• перший цикл початкової освіти (1–2-й класи) – адаптаційно-ігровий;

• другий цикл початкової освіти (3–4-й класи) – основний;

• перший цикл базової середньої освіти (5–6-й класи) – адаптаційний;

• другий цикл базової середньої освіти (7–9-й класи) – базове предметне навчання;

• перший цикл профільної середньої освіти (10-й клас) – профільно-адаптаційний;

• другий цикл профільної середньої освіти (11–12-й класи) – профільний.

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження оновленої модельної навчальної програми ‘Захист України. Інтегрований курс’: 8 серпня 2024 р. Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено оновлену модельну освітню програму ‘Захист України’. Оновлена програма ‘Захист України’ (для 10–11-го класів) спрямована як на формування патріотичної свідомості та системи цінностей, так і на розвиток практичних навичок для збереження життя. Її особливість – єдиний зміст для всіх учнів і учениць, незалежно від статі, що забезпечує рівні можливості в набутті важливих навичок. Для викладання за новою програмою в червні й липні 2024 р. пройшли навчання 102 тренери, які матимуть змогу передавати знання вчителям із регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію.

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні’ (13 червня 2024 р.): Для перезарахування результатів навчання, здобутих учнями в школах за кордоном, МОН затверджено шкалу співвіднесення систем оцінювання різних країн та української 12-бальної системи. Для учнів, які вимушено перебувають за кордоном, було надано відповідні рекомендації стосовно зарахування результатів навчання в закладі освіти за місцем перебування з тих предметів, що передбачені й навчальним планом закладу освіти країни перебування, й навчальним планом української школи. Також розроблено таблиці співвіднесення шкали відповідної країни та української 12-бальної системи.

Національна стратегія розвитку фінансової грамотності

Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ‘Про затвердження Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року’: 1 травня 2024 р. затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Вона покликана сприяти підвищенню фінансової обізнаності населення, зростанню впевненості громадян під час ухвалення фінансових рішень, формуванню раціональної фінансової поведінки. Одним із напрямів її реалізації є якісна базова фінансова освіта, що передбачає заходи з підвищення фінансової грамотності для школярів, такі як створення навчальних ресурсів, модернізація навчальних програм і впровадження нового обов’язкового курсу ‘Підприємництво і фінансова грамотність’ з 2025 р. у 8-х класах та з 2026 р. у 9-х класах у всіх школах України.

Стратегічна ціль 4. Педагогічні команди працюють на основі партнерства та реалізують принципи й підходи НУШ

Розроблення нового професійного стандарту вчителів закладу загальної середньої освіти

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»’: 29 серпня 2024 р. МОН затверджено Професійний стандарт ‘Вчитель закладу загальної середньої освіти’ за професіями: ‘Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти’, ‘Вчитель закладу загальної середньої освіти’, ‘Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)’ . У нових стандартах враховано концептуальні положення реформи НУШ, а саме: окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від здобутого ступеня освіти й спеціальності; структуру опису компетентностей узгоджено зі структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій; оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення виконання відповідних трудових функцій, тощо.

Надання професійної підтримки та допомоги педагогам (здійснення супервізії) у загальній середній освіті

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Порядку надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам (здійснення супервізії) у загальній середній освіті’: 14 червня 2024 р. МОН затверджено Порядок надання професійної підтримки та допомоги педагогам (здійснення супервізії) у загальній середній освіті. Метою супервізії є здійснення комплексу заходів із професійної підтримки та допомоги вчителям згідно з вимогами професійних і освітніх стандартів.

2023 рік

Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогів і керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти зі створення безпечного і здорового освітнього середовища в закладі освіти’ (6 вересня 2023 р.): У 2023 р. у рамках реалізації стратегії основну увагу приділено: облаштуванню безпечних умов у закладах загальної середньої освіти (будівництво, реконструкція, капітальний ремонт захисних споруд цивільного захисту); підвезенню учнів до закладів освіти, що функціонують; облаштуванню шкільних автобусів для перевезення дітей зі спеціальними потребами (дітей у кріслах-візочках). Розроблено й затверджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогів і керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти зі створення безпечного і здорового освітнього середовища в закладі освіти. Для педагогів проведено онлайн-навчання з курсів ‘Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів’, ‘Як навчати дітей мінної безпеки’.

Методичні рекомендації щодо облаштування харчоблоків у закладах загальної середньої освіти (3 жовтня 2023 р.): Для реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі та з метою продовження формування в учнів звички до здорового харчування МОН розроблено Методичні рекомендації з облаштування харчоблоків у закладах загальної середньої освіти. Підготовлено й розміщено на сайті платформи ‘ЗнаЇмо’, у розділі ‘Меню та технологічні картки’ затверджене Міністерством охорони здоров’я чотиритижневе сезонне меню для дітей віком від 6 до 18 років.

Адаптація і трансформація змісту освіти

Лист Міністерства освіти і науки України ‘Про рекомендації щодо використання модифікованих програм вивчення української мови в 5–11 класах закладів загальної середньої освіти’ (15 серпня 2023 р.): МОН у співпраці з Державною установою ‘Український інститут розвитку освіти’ розроблено рекомендації щодо використання модифікованих програм вивчення української мови в 5–11 класах закладів загальної середньої освіти. Зазначені рекомендації пропонуються для організації вивчення української мови тими учнями, які протягом тривалого періоду пропустили навчання або навчалися не за українськими освітніми програмами. Реалізація модифікованих навчальних програм має на меті досягнення ключових результатів навчання, зокрема тих знань, умінь і навичок, без яких подальше навчання буде утруднене. У рекомендаціях наведено модифіковані програми з української мови для 5–11-го класів, які може бути адаптовано педагогічними працівниками, що організовують відповідні освітні заходи, з урахуванням потреб та інтересів учнів.

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України’ (18 серпня 2023 р.): МОН розроблено Типову освітню програму, яка надає можливості дітям, що виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України вивчати тільки предмети українознавчого компонента за зменшеного тижневого навантаження – від шести годин у початковій до восьми годин у старшій школі.

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про забезпечення навчання учнів, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту в закладах освіти країни перебування та України’: 21 серпня 2023 р. наказом Міністерства освіти і науки України зменшено навантаження на дітей, які перебувають за кордоном, запроваджено дистанційне вивчення предметів українознавчого компонента в окремо визначених школах (по п’ять шкіл у кожній області й місті Києві).

Інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня ‘Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти’

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про реалізацію інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»’ (2 квітня 2021 р.): Відповідно до наказу продовжується навчання учасників пілотного проєкту. Організовано навчальні сесії для пілотних закладів освіти за темами: освітній процес у класах НУШ в умовах воєнного стану – поєднання онлайн-, традиційного та самостійного навчання; базове предметне навчання в 6–9-му класах НУШ в умовах воєнного стану; створення належної комунікації для забезпечення ефективної реалізації Державного стандарту в закладах загальної середньої освіти. Підготовлено методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в 7–9-му класах пілотних закладів загальної середньої освіти. Здійснено комплексну експертизу 63 позицій навчальних матеріалів для пілотних закладів освіти.

Педагогічна інтернатура в закладах загальної середньої освіти

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо набуття (вдосконалення) компетентностей із здійснення наставницької діяльності’ (2 травня 2023 р.): Для підвищення фахового рівня педагогів-наставників підготовлено й затверджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо набуття (вдосконалення) компетентностей із здійснення наставницької діяльності. За даними регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти, протягом 2022/2023 н. р. педагогічну інтернатуру було запроваджено в 1 078 закладах загальної середньої освіти, де її пройшли 1 823 інтерни.

Створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях УкраїниПостанова Кабінету Міністрів України ‘Про затвердження Порядку формування кадрового резерву працівників для роботи у закладах освіти на деокупованих територіях України’ (17 жовтня 2023 р.): Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок формування кадрового резерву працівників для роботи у закладах освіти на деокупованих територіях України. Сформований кадровий резерв дасть можливість оперативно реагувати й вчасно забезпечувати заклади освіти керівним, адміністративним, педагогічним та науково-педагогічним персоналом, який відновить роботу на деокупованих територіях. Формування кадрового резерву здійснюватиме ДНУ ‘ІОА’ за допомогою ПАК ‘АІКОМ’.

2022 рік

Трансформація мережі спеціальних закладів загальної середньої освіти відповідно до потреб осіб з особливими освітніми потребами

Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про внесення змін до Державного стандарту базової середньої освіти’ (30 серпня 2022 р.): Для подальшої оптимізації мережі спеціальних закладів загальної середньої освіти, розпочатої у 2021 р., внесено зміни до Державного стандарту базової середньої освіти, які врахували потреби осіб з особливими освітніми потребами (ООП). Розроблено Рекомендації, щоб допомогти педагогам організовувати освітній процес у спеціальних закладах освіти з урахуванням умов воєнного стану.

Удосконалення діяльності інклюзивно-ресурсних центрів із надання послуг дітям з особливими освітніми потребами

Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності спеціальних закладів загальної середньої освіти’ (30 серпня 2022 р.): На період військових дій розширено можливості інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ). Зокрема, надано додаткові гарантії дітям з ООП, які змінили місце проживання (ВПО). ІРЦ можуть надавати рекомендації щодо організації освітнього процесу для дітей, що зазнали психологічних травм.

Діджиталізація освітнього середовища

Діджиталізація освітнього середовища. В умовах організації освітнього процесу в дистанційному форматі відбулося активне наповнення платформи дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн’ (ВШО). У 2022 р. розроблено 1 361 урок, пройшли експертизу 811 нових уроків, завершено розроблення 73 курсів. Для вчителів на платформі розміщено навчально-методичні матеріали з інформаційної грамотності. Для учнів презентовано мобільний застосунок для початкових класів ‘Вивчаю – не чекаю’. Також для учнів початкової школи створено цифрові інтерактивні версії підручників. На допомогу вчителю розроблено онлайн-курс ‘Професійна діяльність учителя в умовах цифрового освітнього простору’.

Створення ефективної моделі надання освітніх послуг у закладах охорони здоров’я

Навчання в закладах охорони здоров’я. З 1 вересня 2022 р. розпочала працювати державна установа ‘Школа супергероїв’. У закладах охорони здоров’я утворено вісім освітніх центрів, в яких надають освітні послуги дітям, що перебувають на стаціонарному лікуванні або яким надається реабілітаційна допомога.

Всеукраїнський проєкт із профорієнтації та побудови кар’єри ‘Обери професію своєї мрії’

Проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри ‘Обери професію своєї мрії’. У 2022 р. продовжено функціонування онлайн-платформи з профорієнтації. Створено онлайн-контент з профорієнтації, який розміщено на сайті проєкту: 9 профорієнтаційних відеолекцій щодо типів інтелекту, 35 мультимедійних онлайн-уроків у міжнародному форматі SCORM, 20 відеоекскурсій із залученням роботодавців. Для педагогічних працівників спецкурс ‘Школа кар’єрного консультанта: психолого-педагогічний аспект профорієнтаційної роботи’, який пройшли 977 учителів закладів загальної середньої освіти.

Розроблення системи оцінювання компетентностей, набутих на рівні базової середньої освіти

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти’ (1 квітня 2022 р.): У рамках інноваційного освітнього проєкту здійснюється апробація критеріїв формувального оцінювання в закладах загальної середньої освіти, залучених до апробації Державного стандарту базової середньої освіти. Результатом апробації стали Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є: формувальне, поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне). При цьому заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, крім рівневого чи бального, може проводитись у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Створення мережі екзаменаційних центрів для проведення освітніх оцінювань із використанням цифрових технологій

Мережа екзаменаційних центрів. У 2022 р. реалізується підготовчий етап створення мережі – розроблення установчих документів. Створено проєкт типового Положення про екзаменаційний центр як структурний підрозділ регіонального центру оцінювання якості освіти, підготовлено відповідні зміни до структури регіональних центрів. Виконано фінансові розрахунки для започаткування й функціонування дев’яти екзаменаційних центрів у наступному році.

Інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти’

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про реалізацію інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»’ (2 квітня 2021 р.): Відповідно до наказу та з урахуванням досвіду попереднього року діяльності пілотних шкіл у проєкті й для подальшого успішного впровадження реформи НУШ на рівні базової середньої освіти, було розроблено інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів. Особливості організації навчання у 2022 р. зумовлені широкомасштабним вторгненням російської федерації в Україну, яке призвело до тимчасового призупинення навчання, а потім до переходу на дистанційне навчання. Було пояснено застосування підходів до організації коригувального навчання за винятком традиційного повторення вивченого за минулий рік. Окрім того, це рік, коли всі учні пішли до 5-го класу НУШ для здобуття базової середньої освіти, де почалося викладання окремих навчальних предметів.

МОН продовжує заохочувати педагогів до розроблення модельних навчальних програм для базової середньої освіти. У 2022 р. організовано комплексну експертизу таких програм, і 12 модельним навчальним програмам для 5–9-го класів закладів загальної середньої освіти надано гриф «Рекомендовано МОН’. У зв’язку з повномасштабною збройною агресією росії проти України переглянуто та оновлено зміст навчальних програм з історії, громадянської освіти, правознавства, захисту України, основ здоров’я, зарубіжної літератури.

Пілотний проєкт з оновлення змісту інформатичної освіти «Оновлена інформатика – ІТ-галузь’

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про пілотування оновленого змісту інформатичної освіти’ (2 грудня 2022 р.): Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України розпочали масштабний проєкт із трансформації змісту інформатичної освіти. Проєкт стартував у вересні 2022 р. У ньому взяли участь 50 шкіл, 70 учителів і понад 3 тис. учнів закладів загальної середньої освіти, що здійснюють пілотування оновленого курсу з інформатики. Змістові лінії оновленого курсу інформатики охоплюють цифрову грамотність, медіатворчість, обчислювальне мислення та програмування, аналіз даних і моделювання, цифрове громадянство. Освітні матеріали розроблено відповідно до стандартів та концептуальних засад НУШ.

Педагогічна інтернатура в закладах загальної середньої освіти

Педагогічна інтернатура. У 2022 р. педагогічну інтернатуру запроваджено в 529 закладах загальної середньої освіти, де її пройшли 923 інтерни. Для забезпечення методичної підтримки в організації педагогічної інтернатури, зокрема діяльності педагогів-наставників, підготовлено Методичні рекомендації.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти

Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти’ (12 жовтня 2022 р.): З 1 вересня 2022 р. учні 5-х класів закладів загальної середньої освіти розпочали навчання за Державним стандартом базової середньої освіти. Цьому передувала комплексна підготовка педагогічних працівників до його впровадження в навчальний процес. Для цього було розроблено: Типову програму професійного розвитку учителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти; Типову програму професійного розвитку керівників закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти; Типову програму підвищення кваліфікації новопризначених керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти. За даними регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти, протягом 2021/2022 н. р. підвищення кваліфікації пройшли 160 000 учителів 5–6-го класів, а також 7 956 директорів і 9 805 їх заступників.