Вища освіта в Україні – це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (Закон України ‘Про вищу освіту’).
Громадяни України можуть здобувати вищу освіту безкоштовно – на конкурсній основі. Також щорічно визначаються квоти на кількість місць навчання за рахунок державного бюджету (безкоштовно) для окремих категорій осіб (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з тимчасово окупованих територій тощо). Таким чином, вразливі категорії мають доступ до здобуття вищої освіти за кошти державного або місцевих бюджетів.
Вищу освіту в Україні надають заклади вищої освіти та окремі наукові установи. Заклад вищої освіти (ЗВО) – це окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей. На початок 2023 р. освітні послуги у вищій освіті України надавали 332 ЗВО та 550 їх відокремлених підрозділів (інститути, академії, коледжі) й коледжі у структурі ЗВО (Основні освітні статистичні дані, ДНУ ‘Інститут освітньої аналітики’).
З 2005 р. Україна є учасницею Болонського процесу.
Підготовка фахівців із вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми (освітньо-професійними, освітньо-науковими, освітньо-творчими) програмами на різних рівнях вищої освіти, що регламентуються Національною рамкою кваліфікацій.
Вступ на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Додатково можуть враховуватися бали за особливі досягнення (наприклад, переможці олімпіад із базових предметів). Для вступу на окремі програми навчання також враховується рівень творчих чи фізичних здібностей вступників.
Для вступу до магістратури, крім іспитів у ЗВО, вступники повинні були складати єдиний вступний іспит з іноземної мови (за принципом зовнішнього незалежного оцінювання). А вступники на спеціальності галузей знань ‘Соціальні та поведінкові науки’, ‘Журналістика’, ‘Управління та адміністрування’, ‘Право’, ‘Публічне управління та адміністрування’, а також ‘Міжнародні відносини’ мали додатково складати єдине фахове вступне випробування (тестування на загальноосвітні компетентності й тестування за фахом), яке також було незалежним.
Навчальний рік у ЗВО України – це проміжок часу від початку занять до їх закінчення. Він розпочинається як правило 1 вересня та завершується наприкінці червня наступного календарного року. Навчальний рік є одиницею обліку навчального часу студента. Він складається з двох семестрів. Перший семестр охоплює осінньо-зимовий період календарного року, другий – весняно-літній період. Навчальний рік позначається номерами двох календарних років, що йдуть один за одним і на які він припадає (наприклад, 2023/2024 н. р.).
У зв’язку з повномасштабною війною росії проти України цього року процедура вступу до ЗВО зазнала суттєвих змін. Вступ здійснюватиметься за спрощеною процедурою (насамперед через безпекові чинники). Однак конкурс на бюджетні місця все одно проводитиметься за результатами незалежного (хоч і модифікованого) тестування, що забезпечить прозорі умови та рівні можливості для абітурієнтів. Такі незалежні тестування проводяться як в Україні, так і в країнах ЄС.Задля формування безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу з регіонів, де ведуться активні бойові дії, зокрема з Донецької, Луганської, Херсонської областей, окремих громад Запорізької й Харківської областей, за оперативною інформацією МОН, станом на 1 липня 2022 р. було переміщено (з урахуванням першої хвилі переміщення у 2014 р.) 29 ЗВО та 64 відокремлених структурних підрозділи ЗВО державної, комунальної й приватної форм власності, тобто практично всі заклади вищої освіти, що розміщувалися на тимчасово втрачених Україною територіях.