Процес формування вітчизняної системи кваліфікації в цілому та Національної рамки кваліфікацій зокрема розпочався у 2003 р., коли Україна подала заявку на приєднання до Болонського процесу. У рамках програми ‘Темпус’ у 2004–2005 рр. було складено методичні рекомендації з упровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) в українських закладах вищої освіти, які розробили каталоги курсів, сформулювавши результати навчання для кожної дисципліни. З 2009 р. ЄКТС є обов’язковою для всіх без винятку закладів вищої освіти. 

У 2010–2011 рр. проходили широкі обговорення щодо розроблення української Національної рамки кваліфікацій (НРК), що була б аналогічною Європейській рамці кваліфікацій (ЄРК), передусім у частині охоплення всіх рівнів освіти й навчання, а також акценту на навчанні впродовж життя. Перша редакція української НРК була затверджена Урядом у 2011 р. (остаточну редакцію прийнято в червні 2020 р.), після чого було затверджено й план її впровадження. 

Після Революції гідності, у 2014 р. було підписано Угоду про асоціацію з ЄС, яка зміцнила політичні й економічні зв’язки між Україною та Євросоюзом. Угода та її дорожня карта – Порядок денний асоціації – зобов’язують обидві сторони, крім іншого, підтримувати розвиток функціональної НРК, що ґрунтується на європейському досвіді. Угода про асоціацію набрала чинності 2017 р., і з того часу ЄС став найважливішим торговельним партнером України. 

У 2014 р. було також прийнято Закон України ‘Про вищу освіту’, який закріпив у законодавстві основні риси Європейського простору вищої освіти, серед яких найбільш значущими є: автономія закладів освіти, чотири рівні вищої освіти, скасування радянських ступенів (наприклад, дипломів спеціаліста та молодшого спеціаліста), уведення освітніх рівнів доктора філософії / доктора мистецтв тощо. На основі Європейських стандартів і рекомендацій (ESG) було втілено на практиці нову систему забезпечення якості вищої освіти. Зокрема, у 2015 р. створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, покликане здійснювати зовнішнє забезпечення якості із залученням представників груп зацікавлених сторін. 

З 2019 р. в Україні в повному обсязі впроваджено сучасну систему зовнішнього забезпечення якості вищої освіти на основі ESG. На сьогодні кожний стандарт вищої освіти має базуватися на компетентнісному підході. Розроблено новий перелік спеціальностей, що відповідає міжнародним стандартам, в який шляхом визначення спільних результатів навчання було інтегровано попередні, зокрема застарілі, спеціальності. У 2013 р. упроваджено нові державні стандарти професійної (професійно-технічної) освіти для конкретних робітничих професій. Однак перехід до стандартів на компетентнісній основі на рівні всієї системи відбувся тільки у 2021 р., після ухвалення та впровадження в практику Державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти і методичних рекомендацій з розроблення стандартів професійної (професійно-технічної) освіти. 

Після прийняття у 2017 р. Закону України ‘Про освіту’ ініціатива ‘Нова українська школа’ започаткувала перехід до 12-річної освіти й уведення компетентнісного підходу, завдяки чому було зменшено кількість предметів і зроблено акцент на ключових компетентностях. 

Наприкінці 2018 р. створено Національне агентство кваліфікацій (НАК) як інституцію, відповідальну в країні, крім іншого, за супровід НРК, у т. ч. із метою її гармонізації з аналогічними міжнародними документами, супровід інформаційного забезпечення Національної системи кваліфікацій тощо.

Реалізація цих і багатьох інших реформ наразі просунулася досить далеко. Закон України ‘Про освіту’ регулює освітні та професійні кваліфікації: освітні підтверджують результати формальної освіти, а професійні – результати в конкретних видах трудової/професійної діяльності. Професійні кваліфікації базуються на професійних стандартах.

З 2018 р. професійні стандарти лежать в основі розроблення відповідних освітніх і освітньо-професійних програм на базі компетентнісного підходу. Станом на початок 2024 р. розроблено більш ніж 320 сучасних професійних стандартів, і ця робота невпинно триває (Реєстр кваліфікацій. Відомості про професійні стандарти).

З 2022 р. у країні почали функціонувати перші кваліфікаційні центри, які присвоюють професійні кваліфікації, зокрема шляхом підтвердження результатів неформальної та інформальної освіти. На початок 2024 р. таких незалежних інституцій в Україні вже майже 50 (Реєстр кваліфікацій. Відомості про кваліфікаційні центри). 

Національна рамка кваліфікації України в останній редакції повністю (за кількістю рівнів, структурою та змістом дескрипторів) відповідає структурі і змісту Європейської рамки кваліфікацій. 

Зазначимо, що в Україні є різні типи кваліфікацій, передбачені пунктом 2 статті 10 Закону України ‘Про освіту’. Вони поділяються на кваліфікації:

• загальної освіти;

• професійної (професійно-технічної) (включно з післядипломною) та фахової передвищої освіти;

• вищої освіти.

У сфері загальної освіти, яка охоплює з першого по четвертий рівні НРК, видаються такі документи про освіту:

• свідоцтво про здобуття базової середньої освіти для осіб з ООП;

• свідоцтво про здобуття базової середньої освіти;

• свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

Кваліфікації професійної (професійно-технічної) освіти (П(ПТ)О) відповідають другому – п’ятому рівням НРК. До них входять дипломи кваліфікованих робітників і свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації. На п’ятому рівні також застосовується диплом про здобуття фахової передвищої освіти або фахового молодшого бакалавра (раніше – молодший спеціаліст). 

На другому рівні НРК групуються кваліфікації першого (початкового) рівня ППТО, які передбачають, окрім свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, отримання (за потреби) свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. На третьому рівні НРК розташовані кваліфікації другого (базового) рівня ППТО, які передбачають, окрім диплома кваліфікованого робітника та/або свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти (для всіх учнів шкіл із наявним свідоцтвом про здобуття базової середньої освіти). На четвертому рівні НРК групуються кваліфікації третього (вищого) рівня ППТО, що передбачають диплом кваліфікованого робітника та/або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, а також, в окремих випадках, свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти (для всіх учнів шкіл із наявним свідоцтвом про здобуття базової середньої освіти). Слід зазначити, що в Україні загальна середня освіта наразі не входить до НРК, тому зазначений вище розподіл кваліфікацій загальної середньої освіти за другим – четвертим рівнями НРК є орієнтовним.

На п’ятому рівні НРК на сьогодні кваліфікації ППТО не ідентифікуються, тоді як до останнього часу застосовувався окремий рівень ‘молодшого спеціаліста’ (до 2021 р.), характерний також для підготовки кадрів у професійних коледжах. Із прийняттям нової редакції Закону України ‘Про вищу освіту’ (розділ XV ‘Прикінцеві положення’, пункти 2.4–2.5) цей рівень кваліфікації віднесено до вищої освіти та визначено, як ‘молодший бакалавр’.

До кваліфікацій вищої освіти належать:

• п’ятий рівень – молодший бакалавр;

• шостий рівень – бакалавр;

• сьомий рівень – магістр;

• восьмий рівень – доктор філософії, доктор мистецтва.

   

Iдентифікація рівнів кваліфікації

Рівні кваліфікацій розташовані в ієрархічному порядку з огляду на основну компетенцію кваліфікацій та критерії, що визначають різні рівні кваліфікацій, які є такими:

• Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (знання фактів та уявлення) й теоретичні (концептуальні, методологічні).

• Уміння/навички – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання проблем. Уміння/навички поділяються на когнітивні (що включають логічне, інтуїтивне та творче мислення) й практичні (що включають ручну вправність, застосування практичних способів (методів), матеріалів, знарядь та інструментів).

• Комунікація – взаємодія осіб із метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності.

• Відповідальність і автономія – здатність особи застосовувати знання та навички самостійно й відповідально.

Кожний рівень кваліфікації включає кваліфікації, призначені для виконання діяльності подібної складності, автономності та варіативності.

Існує два типи кваліфікацій:

• професійні кваліфікації, основною метою яких є підготовка особи до подальшої роботи;

• освітні кваліфікації, основною метою яких є підготовка їх носія до подальшого навчання.

Кваліфікаційні рівні та їх здобуття

Як уже зазначалося, українська НРК складається з восьми рівнів (рисунок). 

1–4-й рівні. Кваліфікації I–IV рівнів здобуваються шляхом завершення професійно-технічної освіти та/або загальноосвітніх навчальних програм та/або навчання індивідуально та/або через професійну практику.

5-й рівень. Кваліфікації V рівня набуваються після закінчення програм професійної освіти та навчання для осіб, які вже мають професійну кваліфікацію й певний досвід роботи. А також після завершення програм короткого циклу навчання та/або через професійну практику та/або навчання індивідуально.

6-й рівень. Кваліфікації VI рівня набуваються після завершення навчання першого циклу, програм професійного навчання та/або завдяки професійному досвіду та/або індивідуальному навчанню.

7-й рівень. Кваліфікації VII рівня набуваються після завершення інтегрованого навчання другого циклу чи програм професійного навчання та/або завдяки професійному досвіду та/або індивідуальному навчанню. 

8-й рівень. Кваліфікації VIII рівня набуваються після закінчення навчальних програм третього циклу та/або через професійний досвід та/або індивідуальне навчання.

Рисунок. Рівні української Національної рамки кваліфікацій

Джерело: Національна рамка кваліфікацій України, МОН. 

 

Опис рівнів НРК

 

Рівень	Знання	Уміння/навички	Комунікація	Відповідальність і автономія
1-й	Базові загальні знання, розуміння найпростіших понять про себе й довкілля, основ безпечної поведінки	Базові уміння/навички, необхідні для виконання простих завдань	Інтеграція до груп, що становлять найближче соціальне оточення. Відповідне реагування на прості письмові та усні повідомлення	Робота або навчання під безпосереднім керівництвом чи наглядом у структурованому контексті. Обмежена відповідальність за свої дії. Формулювання елементарних суджень
2-й	Базові емпіричні знання та розуміння основних (загальних) процесів у сфері навчання та/або трудової діяльності	Використання відповідної інформації для виконання нескладних завдань і розв’язання повсякденних проблем у типових ситуаціях із застосуванням простих правил, інструкцій та знарядь. Оцінювання результатів власної діяльності відповідно до встановлених критеріїв, застосування аргументації для обґрунтування власних думок і висновків	Взаємодія в колективі з метою виконання завдань. Продукування деталізованих усних і письмових повідомлень	Робота та/або навчання під керівництвом чи наглядом із певною самостійністю. Індивідуальна відповідальність за результати виконання завдань під час навчання та/або трудової діяльності
3-й	Знання фактів, принципів, процесів і загальних понять у сфері навчання та/або професійної діяльності	Виконання типових завдань та розв’язання проблем шляхом вибору й застосування базових методів, інструментів, матеріалів та інформації. Оцінювання результатів виконання завдань відповідно до заздалегідь відомих критеріїв	Здатність до ефективної роботи в команді. Сприйняття критики, порад і вказівок. Продукування деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема у професійній діяльності	Відповідальність за виконання завдань під час роботи або навчання. Адаптація своєї поведінки до зовнішніх обставин під час виконання завдань або розв’язання проблем
4-й	Емпіричні та теоретичні знання в широких контекстах і розуміння принципів, методів, процесів у сфері навчання та/або професійної діяльності	Виконання складних спеціалізованих завдань, знаходження або прийняття рішень щодо специфічних проблем у сфері професійної діяльності чи навчання. Планування власної роботи та в обмеженому контексті організація, контроль, оцінювання й коригування роботи інших	Здійснення наставництва, передавання досвіду. Продукування складних деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема в професійній діяльності або навчанні	Самоорганізація відповідно до правил, що існують у робочому або навчальному контекстах і зазвичай є передбачуваними, але можуть зазнавати змін. Здійснення нагляду за повсякденною роботою інших, обмежена відповідальність за оцінювання та покращення результатів їхньої трудової або навчальної діяльності
5-й	Всебічні спеціалізовані емпіричні й теоретичні знання у сфері навчання та/або професійної діяльності, усвідомлення меж цих знань	Широкий спектр когнітивних і практичних умінь/навичок, необхідних для розв’язання складних задач у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання. Знаходження творчих рішень або відповідей на чітко визначені конкретні та абстрактні проблеми на основі ідентифікації й застосування даних. Планування, аналіз, контроль та оцінювання власної роботи й роботи інших осіб у спеціалізованому контексті	Взаємодія з колегами, керівниками та клієнтами в питаннях, що стосуються розуміння, навичок і діяльності в професійній сфері та/або у сфері навчання. Донесення до широкого кола осіб (колеги, керівники, клієнти) власного розуміння, знань, суджень, досвіду, зокрема у сфері професійної діяльності	Організація та нагляд (управління) в контекстах професійної діяльності або навчання в умовах непередбачуваних змін. Покращення результатів власної діяльності й роботи інших. Здатність продовжувати навчання з певним ступенем автономії
6-й	Концептуальні наукові та практичні знання, критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання	Поглиблені когнітивні й практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання	Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації. Збір, інтерпретація та застосування даних. Спілкування з професійних питань, у т. ч. іноземною мовою, усно та письмово	Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проєктами. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти. Організація та керівництво професійним розвитком осіб і груп. Здатність продовжувати навчання зі значним ступенем автономії
7-й	Спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань та є основою для оригінального мислення й проведення досліджень, критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузей знань	Спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань і процедур. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі в широких або мультидисциплінарних контекстах. Здатність розв’язувати проблеми в нових чи незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності	Зрозуміле й недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються	Управління робочими або навчальними процесами, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів. Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд і колективів. Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії
8-й	Концептуальні та методологічні знання в галузі чи на межі галузей знань або професійної діяльності	Спеціалізовані уміння/навички й методи, необхідні для розв’язання значущих проблем у сфері професійної діяльності, науки та/або інновацій, розширення й переоцінки вже існуючих знань і професійної практики. Започаткування, планування, реалізація та коригування послідовного процесу ґрунтовного наукового дослідження з дотриманням належної академічної доброчесності. Критичний аналіз, оцінка і синтез нових та комплексних ідей	Вільне спілкування з питань, що стосуються сфери наукових та експертних знань, із колегами, широкою науковою спільнотою, суспільством у цілому. Використання академічної української та іноземної мови в професійній діяльності й дослідженнях	Демонстрація значної авторитетності, інноваційність, високий ступінь самостійності, академічна та професійна доброчесність, постійна відданість розвитку нових ідей або процесів у передових контекстах професійної й наукової діяльності. Здатність до безперервного саморозвитку та самовдосконалення

Проблеми формування та впровадження НРК

Прийняття Положення про Національну рамку кваліфікацій вона стала інструментом політики, що справді рухає політики щодо освіти, професійної підготовки та навчання впродовж життя до національної системи кваліфікацій на основі результатів навчання й компетентностей. Але нові зміни ще не були застосовані до всієї Національної системи кваліфікацій і не повністю охопили кінцевих користувачів.

Щоб досягти результатів, до реформ мають долучитися більше зацікавлених сторін і установ. Зокрема, необхідно активніше залучати викладачів, співробітників закладів вищої освіти, тренерів, оцінювачів, методистів, експертів із забезпечення якості та консультантів із профорієнтації, зокрема в Державній службі зайнятості. 

Це вимагатиме збільшення потенціалу, експериментування й керівництва, особливо якщо реформи збігаються з наданням ширшої автономії провайдерам освітніх послуг. Реєстр НРК необхідно заповнити стандартами освіти та всіма наявними в країні як професійними, так і освітніми кваліфікаціями. Нові кваліфікації можуть полегшити перехід до модульних навчальних планів та нових форм навчання, в яких основна увага приділяється активному навчанню. 

На сьогодні існує особлива потреба в розвитку професійних кваліфікацій для підтримки навчання дорослих та навчання всіх бажаючих поза формальною освітою. Аналітикам і відповідальним особам необхідно ретельніше оцінити використання в країні професійних та освітніх кваліфікацій щодо можливостей навчання впродовж життя й навчання дорослих, включаючи шляхи від професійних до освітніх кваліфікацій і навпаки, а також можливість використання часткових кваліфікацій для накопичення досвіду навчання, що підтримує горизонтальну або вертикальну прогресію. 

Визнання результатів неформального та інформального навчання в Україні залишається вкрай обмеженим, проте цей досвід є дуже важливим. Частковим кваліфікаціям, провайдерам освітніх послуг і роботодавцям потрібно приділяти більшу увагу, оскільки вони можуть стати основою для навчання впродовж усього життя та індивідуальних траєкторій навчання, передусім у воєнний і повоєнні періоди. У цьому сенсі існує необхідність розглянути місце мікросертифікатів (micro-credentials) у НРК та реєстрі НРК. 

Професійну орієнтацію та консультування й можливості навчання впродовж життя потрібно буде інтегрувати з національною системою кваліфікацій. Забезпечення сумісності бази даних Реєстру кваліфікацій з іншими базами даних у країні, включаючи Єдину електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО), та міжнародними базами даних є також важливим завданням для створення можливості для зацікавлених сторін користуватися перевагами нових систем у повному обсязі та ефективно. 

Співвідношення між українською НРК та ЄРК

Згідно з установленими регламентами й процедурами, Україною підготовлено Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, складений робочою групою згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2020 № 1554. Протягом 2022 р. було підготовлено, а в січні 2023 р. завершено написання та започатковано оприлюднення Звіту про порівняння Європейської рамки кваліфікацій і української Національної рамки кваліфікацій. Цей документ складено для Європейської комісії учасниками порівняльного аналізу за підтримки Європейського фонду освіти. 

У Звіті викладено рекомендації щодо посилення української НРК і зміцнення її зв’язку з ЄРК, а саме:

• Зв’язок між дескрипторами рівнів і результатами навчання кваліфікацій можна додатково посилити у сфері П(ПТ)О, загальної освіти й наявних професійних кваліфікацій. 

• Зазначення рівнів ЄРК у зв’язку з кваліфікаціями є найвідчутнішою інформацією для кінцевих користувачів та роботодавців. Українські кваліфікації вищої освіти чітко співвіднесені з НРК, але інші типи кваліфікацій такого співвіднесення не мають. 

• Кваліфікації в П(ПТ)О могли б виграти від упровадження додатків до дипломів/свідоцтв і застосування принципу коротших описів результатів навчання. 

• Підтвердження результатів неформального та інформального навчання в Україні поширюється на інші типи кваліфікацій у структурі НРК. Налагодження тісної співпраці між країнами, які входять до ЄРК, і Україною у сфері підтвердження результатів неформального та інформального навчання може сприяти плідному й ефективному обміну досвідом щодо введення в дію систем підтвердження та підтримки нових розробок, як-от використання мікрокваліфікацій. 

• Система забезпечення якості кваліфікацій П(ПТ)О та загальної освіти існує, але її зв’язок із НРК потрібно зробити більш явним. 

• В Україні реєстр кваліфікацій функціонує поки що не повною мірою: його ще необхідно наповнювати додатковою інформацією про кваліфікації. 

• Варто розвивати використання НРК для підтримки професійної орієнтації.

Визначено наступні кроки, включно зі Спільним планом, які полягають у такому:

• ЄС і Україна спільно поширюють результати порівняння. Європейська комісія, органи української влади (Міністерство освіти і науки, Національне агентство кваліфікацій, український центр ENIC, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти), держави-члени ЄС, мережа ENIC-NARIC, ЄФО та CEDEFOP активно просуватимуть результати цього порівняльного аналізу з метою сприяння прозорості й порівнянності кваліфікацій України й зони ЄРК. Це також сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій. 

• Україна взяла на себе зобов’язання держави-кандидата за підтримки ЄС. У червні 2022 р. вона стала державою-кандидатом на вступ до ЄС і завдяки цьому долучилася до Дорадчої групи ЄРК. Це означає, що вона повною мірою буде залучена до заходів з упровадження ЄРК, що, зокрема, дає можливість брати участь у проєктних командах Дорадчої групи ЄРК, заходах ЄРК із взаємонавчання, а також отримувати фінансування ЄС на діяльність національних координаційних пунктів ЄРК через програму ‘Еразмус+’. Окрім того, відтепер Україна може почати готуватися до зіставлення української НРК із ЄРК. Тісний зв’язок із Рекомендацією щодо ЄРК має Рекомендація Ради ЄС від 20 грудня 2012 р. про підтвердження результатів неформального та інформального навчання, яка закликає до створення механізмів підтвердження результатів навчання, здобутих шляхом неформального й інформального навчання. До інших рекомендацій Ради ЄС, до виконання яких тепер може приєднатися Україна, належать, зокрема, рекомендації про мікрокваліфікації, щодо професійної освіти й навчання, а також наявні механізми у сфері освіти дорослих. У контексті розширення Євросоюзу Україну нещодавно запросили долучитися до Дорадчої групи Europass і Дорадчого комітету з питань професійного навчання. Єврокомісія й відповідні агенції ЄС (такі як ЄФО) надаватимуть Україні підтримку у виконанні її обов’язків. 

• Розроблення та впровадження ЄС і Україною Спільного плану дій. На наступному етапі ЄС та Україна узгодять Спільний план дій, який має стосуватися різних рекомендацій щодо зміцнення зв’язків НРК України з ЄРК, як уже зазначалося.

У 2024 р. в Україні передбачено провести відповідно до європейських регламентів зіставлення НРК із ЄРК. Для цього вже створено Міжвідомчу робочу групу та затверджено річний План заходів щодо зіставлення Національної рамки кваліфікацій з Європейською рамкою кваліфікацій.

 

Корисні посилання

• Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341. 

• Про затвердження Державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1077.

• Comparison of NQF Level Descriptors and EHEA QF Cycle Descriptors / М-во освіти і науки України.

• Про Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах: лист Міністерства освіти і науки України від 26.02.2010 № 1/9-119.

• Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів професійної (професійно-технічної) освіти за компетентнісним підходом: наказ Міністерства освіти і науки України в д 17.02.2021 № 216.

• Відомості про професійні стандарти / Національне агенство кваліфікацій.

• Відомості про кваліфікаційні центри / Національне агенство кваліфікацій.

• Єдина державна електронна база з питань освіти.