Організаційні варіанти

Початкову й базову середню освіту в закладах загальної середньої освіти, як і освіту на інших рівнях повної загальної середньої освіти, можна здобувати за інституційною (очною/денною, дистанційною, мережевою) та індивідуальною (екстернатною, сімейною (домашньою)) формами, а також за формою педагогічного патронажу (ст. 4 Закону України ‘Про повну загальну середню освіту’). Положення про форми здобуття повної загальної середньої освіти – інституційну (Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти), дистанційну (Деякі питання організації дистанційного навчання), мережеву (Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти), екстернатну (Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах), сімейну (домашню) (Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти), педагогічного патронажу – затверджуються Міністерством освіти і науки України. Військова агресія рф на території нашої держави створила нестабільні умови для організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернет-зв’язком тощо). Це зумовило появу ще однієї форми здобуття початкової та базової середньої освіти – змішаного навчання, яке поєднує очну й дистанційну форми(Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році).

Дистанційна форма здобуття освіти

Для якісної організації дистанційного навчання педагогічна рада закладу освіти схвалює використання конкретних інформаційно-комунікаційних систем (електронних освітніх платформ), комунікаційних онлайн-сервісів та інструментів, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання. У рамках таких єдиних підходів педагогічні працівники, користуючись академічною свободою, можуть обирати форми, методи й засоби дистанційного навчання. У разі потреби дистанційне навчання може організовуватися за індивідуальним навчальним планом (див. розділ І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України в лютому 2022 р. організація освітнього процесу в початковій школі, зокрема в дистанційній формі, регламентується листом Міністерства освіти і науки України (Про організацію освітнього процесу в початковій школі в умовах воєнного часу).

Мережева форма здобуття освіти

Для організації здобуття освіти за мережевою формою заклад освіти залучає інших суб’єктів освітньої діяльності. До мережевої взаємодії можуть залучатися такі юридичні особи, як міжшкільні ресурсні центри, наукові установи тощо. Формами залучення можуть бути кадрове, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне та інше забезпечення. Здобуття освіти за мережевою формою може організовуватися для класів (груп) і окремих здобувачів освіти з метою забезпечення їхньої індивідуальної освітньої траєкторії (див. розділ V Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти).

Мережева форма здобуття освіти може поєднуватися з іншою інституційною формою або педагогічним патронажем.

Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)

Екстернат – форма здобуття загальної середньої освіти, що передбачає самостійне, у т. ч. прискорене, опанування дитиною змісту навчальних предметів початкового рівня освіти та/або за певний клас в обсязі, визначеному Державним стандартом початкової освіти, та отримання відповідного документа про освіту. Органи управління освітою серед підпорядкованих закладів загальної середньої освіти визначають заклади, в яких організовується екстернат і здійснюється річне оцінювання й атестація екстернів. Зарахування на екстернат для проходження річного оцінювання та/або атестації здійснюється за письмовою заявою батьків (одного з батьків) дитини чи інших її законних представників (див. розділ ІІ Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах). Для дітей, які бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів, екстернат може організовуватися в поєднанні з однією з інституційних форм, сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем (див. розділ ІІ Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти

Сімейна (домашня) форма може бути організована для дітей, чиї батьки або інші законні представники виявили бажання організовувати освітній процес самостійно. Батьки чи інші законні представники обирають заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою. Вони також можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти інших суб’єктів освітньої діяльності, у т. ч. суб’єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти. Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні дитини на сімейну (домашню) форму здобуття освіти.

Діти за сімейною (домашньою) формою навчання проходять підсумкове оцінювання та державну підсумкову атестацію. За бажанням одного з батьків, інших законних представників дитини індивідуальним навчальним планом можна передбачити проведення додаткового (більше двох разів на рік) оцінювання. Таке оцінювання проводиться як формувальне та відбувається шляхом спостереження за дитиною в різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

Формувальне та підсумкове оцінювання здійснюється за спільної участі педагогічного працівника й одного з батьків, інших законних представників, може бути організоване в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти (див. розділ ІІІ Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Педагогічний патронаж

Педагогічний патронаж передбачає:

• надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини й у формі, яка найбільш відповідає стану здоров’я дитини та її індивідуальним можливостям;

• періодичне долучення дітей до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);

• взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами (Положення про інклюзивно-ресурсний центр);

• контроль із боку керівника закладу освіти за виконанням освітньої програми, яку опановує здобувач освіти.

Педагогічний патронаж може бути організовано для:

• дітей, які здобувають початкову освіту, проживають у селах і селищах, у разі якщо чисельність учнів не дає змоги утворити клас у закладі освіти;

• дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або яким надається реабілітаційна допомога в стаціонарних умовах;

• дітей, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою;

• дітей-біженців або дітей, чиї батьки, інші законні представники звернулися із заявами про визнання біженцями чи особами, які потребують захисту.

Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти. За бажанням дитини та одного з батьків, інших законних представників навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися за місцем проживання дитини, у закладі освіти, індивідуально або для групи учнів.

Діти, які перебувають під педагогічним патронажем, проходять формувальне, поточне, підсумкове оцінювання, а також державну підсумкову атестацію відповідно до законодавства.

Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за дитиною в різних видах освітньої діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання (див. розділ ІV Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Будь-яка форма здобуття освіти передбачає зарахування особи до закладу освіти. Це дає можливість особі набути права отримати доступ до користування інфраструктурою закладу освіти, оформити учнівський квиток, розраховувати на дотримання під час навчання стандартів освіти й допомогу педпрацівників у засвоєнні освітньої програми, мати психологічний і соціально-педагогічний супровід, пройти оцінювання навчальних досягнень та/або державну підсумкову атестацію, одержати документ про освіту.

Освіту обдарованих у музиці, танцях, мистецтві, спорті або інженерії дітей забезпечують заклади спеціалізованої освіти: мистецький, спортивний, військовий, науковий ліцеї; професійний, мистецький коледжі тощо. Положення про заклади спеціалізованої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства освіти і науки України. Заклади спеціалізованої освіти зобов’язані забезпечувати досягнення учнями результатів навчання, визначених відповідними державними стандартами та стандартами спеціалізованої освіти.

Освіта для дітей з особливими освітніми потребами

Організація інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Керівник закладу освіти на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) учня та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром, утворює інклюзивний клас і організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром.

Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу та забезпечує її роботу.

Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби). Згідно з індивідуальною програмою розвитку дитині надаються психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові послуги (допомога) у вигляді занять, що можуть проводитися в індивідуальній чи груповій формі.

Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами в закладах освіти здійснюється за системою та загальними критеріями оцінювання, затвердженими Міністерством освіти і науки України, та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності). Після завершення навчання учні отримують документи про освіту державного зразка.

Заклади освіти організовують інклюзивне навчання учнів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством.

Учні з особливими освітніми потребами також можуть здобувати освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти, як-от:

• спеціальна школа – заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями;

• навчально-реабілітаційний центр – заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку. Положення про спеціальні заклади загальної середньої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України (Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр).

Альтернативні структури в початковій і базовій середній школі

В Україні багато шкіл працюють за різними методиками викладання, зокрема за програмою Монтессорі. Цей підхід передбачає фокусування на індивідуальних потребах дитини та підготовці до реальних аспектів повсякденного життя. У початковій школі застосовуються різноманітні ігрові підходи до вивчення математики, української мови й предмета ‘Я досліджую світ’ (Перша в Україні школа Монтессорі).

Програма ‘Інтелект України’ спрямована на розвиток логічного мовлення й творчих навичок.

Інтегрована освітня система для початкової школи ‘Світ чекає крилатих’ пропонує учням комплексні теми, які інтегрують усі дотичні навчальні предмети. Навчальний зміст подається так, щоб його можна було використовувати одразу на уроці в практичній ситуації.

У початковій освіті України також використовується навчальна технологія ‘Росток’, що передбачає комплексне вивчення предметів і застосування отриманих знань на практиці. Програма спонукає учнів до саморозвитку та самореалізації особистості на засадах інтеграції, діяльнісного підходу до навчання й виховання (‘Росток’).

В Україні працюють 11 освітніх просторів державної установи ‘Школа супергероїв’ з метою забезпечення права на освіту (відповідно до Державного стандарту початкової освіти) дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні або яким надається реабілітаційна допомога в закладах охорони здоров’я. Для цього в дитячих лікарнях обласних центрів України створено повноцінні, сучасні класи. Для організації роботи ‘Школи супергероїв’ навчально-методичним центром затверджено методичні рекомендації для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Кабінетом Міністрів України затверджено порядок надання освітніх послуг особам, які здобувають дошкільну чи повну загальну середню освіту та перебувають на стаціонарному лікуванні або яким надається реабілітаційна допомога в закладах охорони здоров’я (Деякі питання забезпечення організації та надання освітніх послуг дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні або яким надається реабілітаційна допомога). У 2023 р. загальна чисельність учнів, що навчалися в ‘Школі супергероїв’, становила 10 161 особу.

Двомовна середня освіта забезпечується, наприклад, у Міжнародній школі ‘Меридіан’, викладання в якій здійснюється за збалансованою, інтегрованою навчальною програмою, що поєднує в собі елементи української національної й британської міжнародної (Pearson Edexcel) програми для дітей віком від 12 до 18 років. Міжнародну школу ‘Меридіан’ ліцензовано Міністерством освіти і науки України.

В Україні функціонують школи повного дня. Наприклад, приватна Креативна міжнародна дитяча школа (КМДШ), яка пропонує учням поглиблене вивчення англійської мови через спілкування учнів із носіями мови.