Українська система освіти забезпечує широкі можливості для навчання на всіх освітніх рівнях. Освітня політика країни орієнтована на забезпечення доступної, якісної та інклюзивної освіти з акцентом на рівність, модернізацію й відповідність європейським стандартам. Серед ключових пріоритетів розвитку – поліпшення освітньої інфраструктури, інтеграція цифрових технологій, упровадження сучасних методик викладання, а також оновлення змісту навчальних програм відповідно до європейських освітніх рамок. Сучасна система освіти України сприяє розвитку критичного мислення, творчості та формуванню компетентнісного підходу до навчання на всіх етапах освітнього процесу.
Основні характеристики освітньої системи
Управління освітою
Освітня система України базується на централізованому управлінні, різноманітних освітніх траєкторіях і законодавчо закріплених зобов’язаннях щодо реформування відповідно до європейських стандартів. На національному рівні Верховна Рада України (Парламент) визначає законодавчу базу, а Кабінет Міністрів України розробляє та реалізує освітню політику. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах освіти й науки, а також розроблення державних стандартів та належну якість освіти, є Міністерство освіти і науки України (МОН). Інші центральні органи виконавчої влади вповноважені реалізовувати освітню політику за конкретними напрямами.
На регіональному рівні місцеві органи освіти відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, здійснюють управління закладами освіти, розподіл ресурсів і ухвалюють місцеві рішення відповідно до національної політики. Місцеві органи самоврядування, зокрема обласні й міські ради, відповідають за управління закладами дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, забезпечення відповідності державним стандартам і реагування на місцеві освітні потреби. Така регіонально децентралізована структура дає змогу місцевим органам влади адаптувати надання освітніх послуг до місцевих умов у рамках національних цілей.
Принципи фінансування
Освітня система України має різні джерела фінансування, основними з яких є державний і місцеві бюджети. Заклади освіти фінансуються переважно за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, з юридичним зобов’язанням виділяти не менше 7% ВВП на освіту. Більш ніж третина загальних витрат на освіту йде на оплату праці вчителів у загальній середній освіті (ЗСО). Інші цільові бюджетні програми підтримують реформу Нової української школи, інклюзивну освіту, модернізацію освітньої інфраструктури, безкоштовне харчування в школах (1–4 класи ЗСО), будівництво укриттів, постачання обладнання тощо.
Місцеві бюджети відіграють важливу роль, фінансуючи близько 80% консолідованого бюджету освіти, в основному для дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. Державний бюджет фінансує здебільшого заклади вищої освіти (ЗВО), тоді як комунальні ЗВО отримують фінансування з місцевих бюджетів. До джерел фінансування відносять також добровільні (благодійні) внески, які доповнюють державне фінансування, оскільки освітні установи можуть надавати платні послуги.
Розподіл коштів за рівнями освіти відображає національні пріоритети. Фінансування регулюється Бюджетним кодексом та іншими законодавчими актами для забезпечення справедливого розподілу та узгодження з національними й регіональними освітніми цілями.
Організація та структура
Одним із головних принципів освітньої діяльності в Україні є цілісність і наступність системи освіти. В Україні шлях здобуття освіти починається з дошкільного віку та може тривати протягом усього життя людини. Дошкільна освіта та догляд за дитиною доступні в різних формах до шести років, залежно від вибору батьків, з обов’язковим одним роком передшкільної освіти. Дошкільна освіта зосереджена на навчанні через гру, на розвитку соціальних і ранніх когнітивних навичок. Початкова освіта стартує із шести років і триває чотири роки, охоплюючи основні предмети навчальної програми, такі як українська мова, математика, природничі науки та фізична культура. Далі – п’ять років обов’язкової базової середньої освіти, у рамках якої учні вивчають розширену програму, включаючи історію, іноземні мови та STEM-предмети. Профільна освіта має два спрямування: академічне (поглиблене вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей і освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти) та професійне (професійно орієнтований підхід до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів). Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших її рівнях. Вища освіта ґрунтується на засадах Болонського процесу та проваджує освітню діяльність, що забезпечує здобуття особами вищої освіти за обраними ними спеціальностями відповідного ступеня (бакалавр, магістр, доктор філософії / доктор мистецтва) в університетах, академіях, інститутах і коледжах. Освіта та навчання для дорослих підтримують безперервне навчання в Україні, допомагаючи особам професійно розвиватися та адаптуватися до змін на ринку праці.
Основні характеристики української освітньої системи:
-
Забезпечення якості освіти. Для підтримання державних освітніх стандартів в Україні впроваджено систему забезпечення якості на всіх рівнях освіти. Вона включає регулярні оцінювання, процеси акредитації та встановлення стандартів для стимулювання постійного поліпшення.
-
Освітня підтримка та консультування. В Україні діють служби підтримки, що супроводжують учнів на всіх етапах їхнього освітнього шляху. Така підтримка охоплює забезпечення спеціальних освітніх потреб, професійне консультування та надання рекомендацій для прийняття обґрунтованих рішень щодо освіти і кар’єрного розвитку.
-
Мобільність і міжнародна співпраця. Україна активно сприяє освітній мобільності та міжнародній співпраці. Завдяки різноманітним ініціативам забезпечується академічний обмін студентів і викладачів, участь у міжнародних проєктах та інтеграція у глобальні освітні процеси.
-
Системність реформ та розвиток освітньої політики. Система освіти України перебуває в процесі постійних реформ, спрямованих на підвищення якості, доступності та актуальності освіти. Поточні зміни в політиці зосереджені на гармонізації з європейськими освітніми стандартами на всіх рівнях освіти та інтеграції сучасних цифрових технологій у методи викладання й навчальні процеси.
Основні виклики
-
Найсерйознішим викликом для української освіти є збройна агресія Росії, яка суттєво вплинула традиційні умови навчання та призвела до вимушеного переміщення значної кількості учнів і педагогів. Міністерство освіти і науки України (МОН) вживає проактивних заходів для розв’язання цих проблем, зокрема шляхом запровадження законодавчих змін, що дають змогу освітній системі адаптуватися до умов воєнного стану.
-
Модернізація інфраструктури. Багато закладів освіти потребують ремонту, а цифрові технології мають бути ширше інтегровані в освітній процес.
-
Регіональні диспропорції. Міські школи часто мають кращі умови та більше кваліфікованих учителів порівняно із сільськими.
-
Упровадження реформ. Приведення всіх рівнів освіти у відповідність із європейськими стандартами залишається актуальним питанням.
-
Доступ до освіти. Внутрішньо переміщені особи та учні з особливими освітніми потребами стикаються з певними бар’єрами у доступі до якісної освіти.
-
Збереження педагогічних кадрів. Низькі зарплати та надмірне навантаження впливають на набір і утримання кваліфікованих педагогів.
Ключові аспекти професійної діяльності вчителя
-
Вимоги до кваліфікації. Учителі повинні мати вищу освіту й відповідати професійним стандартам та іншим вимогам кваліфікації, встановленим МОН.
-
Безперервний розвиток. Регулярні програми навчання допомагають учителям освоювати сучасні педагогічні методи та інтегрувати цифрові інструменти.
-
Підтримка та стимулювання. Запроваджено політики, спрямовані на підвищення рівня оплати праці, зменшення професійного навантаження та розширення можливостей для кар’єрного розвитку педагогів.
Етапи освітньої системи
Українська освітня система забезпечує всебічні можливості для навчання на різних рівнях, гарантуючи його доступність та якість для всіх громадян. Вона складається з таких етапів:
Освіта і догляд за дітьми дошкільного віку. Дошкільна освіта охоплює дітей від народження до вступу до початкової школи. Вона включає як організоване навчання в спеціалізованих закладах, так і навчання вдома та орієнтована на всебічний розвиток дітей. Ця ланка освіти є широкодоступною та має різні організаційні структури, що враховують різні потреби. Один рік дошкільної освіти є обов’язковим для вступу до початкової школи, при цьому батьки мають право самостійно обирати форми здобуття дошкільної освіти їхніми дітьми. Акцент робиться на основному розвитку дитини.
Початкова та неповна середня освіта. Початкова освіта є обов’язковою й забезпечує набуття дитиною базових навичок грамотності, арифметики та життєвих умінь. Базова середня освіта пропонує ширший навчальний план для підготовки учнів до спеціалізованого навчання. В Україні існує одноструктурна система освіти, яка поєднує початкову та базову середню освіту. Ця структура забезпечує безперешкодний перехід для учнів у рамках обов’язкової освіти. Навчальна програма спрямована на надання базових знань і навичок, а оцінки використовуються для моніторингу прогресу учнів.
Профільна освіта та фахова передвища освіта. Цей етап включає спеціалізовану профільну освіту, що є рівнем повної загальної середньої освіти й пропонує як академічні, так і професійні програми, орієнтовані на кар’єрні прагнення учнів. Окрім того, цей етап включає професійну (професійно-технічну) освіту та підготовку до вищої освіти. Післясередня освіта без вищої кваліфікації надає спеціалізовані програми, які сприяють переходу від середньої освіти до вищої освіти або працевлаштування.
Вища освіта. Вища освіта забезпечує високий рівень академічної, професійної та наукової підготовки. Програми поділяються на три рівні: перший (бакалаврський), другий (магістерський) і третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий). Система вищої освіти передбачає як академічний, так і професійний розвиток, відповідно до європейських стандартів.
Освіта та навчання дорослих. Програми безперервної освіти відіграють важливу роль в освітній політиці України. Вони спрямовані на підтримку особистісного та професійного розвитку дорослого населення, сприяючи адаптації громадян до змінних вимог ринку праці.
Структура національної освітньої системи
Джерело: МОН.
Детальну інформацію про структуру національних систем освіти можна знайти в розділі «Дані та візуалізації» на платформі Eurydice (Structure of the National Education System). Дані про Україну буде включено в наступне видання.