Освіта в Україні має структуру європейського типу та включає такі невід’ємні складники системи освіти (закон України ‘Про освіту’):
-
дошкільна освіта;
-
повна загальна середня освіта;
-
позашкільна освіта;
-
спеціалізована освіта;
-
професійна (професійно-технічна) освіта;
-
фахова передвища освіта;
-
вища освіта;
-
освіта дорослих, у т. ч. післядипломна освіта.
Рівнями освіти є:
-
дошкільна освіта;
-
початкова освіта;
-
базова середня освіта;
-
профільна середня освіта;
-
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
-
другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
-
третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
-
фахова передвища освіта;
-
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
-
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
-
другий (магістерський) рівень вищої освіти;
-
третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно з післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації.
Дошкільна освіта
Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.
Діти старшого дошкільного віку обов’язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до державного стандарту дошкільної освіти.
Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти несуть батьки. Вони самостійно обирають способи й форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.
Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом: формування та розвитку мережі закладів освіти, замовлення підготовки педагогічних працівників, реалізації освітніх програм неформальної освіти для батьків, проведення інших заходів.
Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом, а саме законом України ‘Про дошкільну освіту’.
Повна загальна середня освіта
Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності й громадянської активності.
Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою та здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, у закладах освіти.
Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
-
початкова освіта, тривалістю чотири роки (це перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти);
-
базова середня освіта, тривалістю п’ять років (це другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти);
-
профільна середня освіта, тривалістю три роки (це третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти).
Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.
Початкова, базова середня й профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).
Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.
На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес може організовуватися за циклами, визначеними спеціальним законом, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного й інтелектуального розвитку дітей.
Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування:
1) академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей і освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;
2) професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти. Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за одним чи обома спрямуваннями.
Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може проводитися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.
Порядок, форми проведення й перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом, а саме законом України ‘Про повну загальну середню освіту’.
Позашкільна освіта
Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, умінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
Позашкільна освіта може здобуватись одночасно з дошкільною, повною загальною середньою, професійною (професійно-технічною) й фаховою передвищою освітою. Компетентності, здобуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.
Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності й підпорядкування, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними й фізичними особами.
Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у т. ч. релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної й науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.
Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб і запитів населення.
Порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом, а саме законом України ‘Про позашкільну освіту’.
Професійна (професійно-технічна) освіта
Метою професійної (професійно-технічної) освіти є формування й розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці та мобільності й перспектив кар’єрного зростання впродовж життя.
Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття такої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями без забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти.
Рівнями професійної (професійно-технічної) освіти є:
-
перший (початковий);
-
другий (базовий);
-
третій (вищий).
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти мають право проводити за відповідними стандартами підготовку на рівні фахової передвищої освіти. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм здійснюються в загальному порядку.
Особа, яка здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідного рівня, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у т. ч. за скороченою програмою підготовки – у випадках і порядку, визначених законодавством.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти здійснюють підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.
Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної (професійно-технічної) освіти визначаються спеціальним законом, а саме законом України ‘Про професійну (професійно-технічну) освіту’.
Фахова передвища освіта
Фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов’язаних із виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов і потребують застосування положень та методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.
Фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Заклади фахової передвищої освіти можуть утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об’єднання за галузевими або професійними ознаками.
Особа, яка здобула ступінь фахової передвищої освіти, може продовжити навчання на рівнях вищої освіти, у т. ч. за скороченою програмою підготовки.
Порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти визначаються спеціальним законом, а саме законом України ‘Про фахову передвищу освіту’.
Вища освіта
Метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.
Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування – мистецька діяльність) є обов’язковою й невід’ємною складовою частиною їхньої освітньої діяльності. Складовою освітньої програми вищої освіти мистецького спрямування є асистентура-стажування, яке проводиться в університетах і академіях на основі ступеня магістра та є основною формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації.
Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом, а саме законом України ‘Про вищу освіту’.
Освіта дорослих
Освіта дорослих, що є складовою освіти впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої особи на безперервне навчання з урахуванням її особистісних потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки.
Органи державної влади й органи місцевого самоврядування створюють умови для формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.
Складниками освіти дорослих є:
-
післядипломна освіта;
-
професійне навчання працівників;
-
курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації;
-
безперервний професійний розвиток;
-
будь-які інші складники, що передбачені законодавством, запропоновані суб’єктом освітньої діяльності або самостійно визначені особою.
Особа має право на вільний вибір закладу освіти, установи, організації, іншого суб’єкта освітньої діяльності, видів, форм, темпу здобуття освіти та освітньої програми в межах здобуття освіти дорослих.
Післядипломна освіта передбачає набуття нових і вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду.
Післядипломна освіта включає:
-
спеціалізацію – профільну спеціалізовану підготовку з метою набуття особою здатності виконувати завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;
-
перепідготовку – освіту дорослих, спрямовану на професійне навчання з метою оволодіння іншою (-ими) професією (-ями);
-
підвищення кваліфікації – набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності чи галузі знань;
-
стажування – набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань.
Післядипломна освіта у сфері охорони здоров’я також включає:
-
інтернатуру;
-
лікарську резидентуру.
Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази інтернатури, та є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими й провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.
Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази лікарської резидентури, та є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Курси підвищення кваліфікації проводяться для набуття здобувачем освіти нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.
Безперервний професійний розвиток – це безперервний процес навчання й удосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття вищої та/або післядипломної освіти, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності і триває впродовж усього періоду його професійної діяльності.
Заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якої передбачена законом, з підготовки в інтернатурі мають отримати ліцензію на відповідну діяльність та/або акредитувати відповідні освітні програми.
Працівниками закладів післядипломної освіти, які мають ліцензію на освітню діяльність, є педагогічні, науково-педагогічні та/або наукові й інші працівники.
Освіта осіб з особливими освітніми потребами
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами (далі – особи з ООП) для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з ООП застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби й індивідуальні можливості.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з ООП умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення й забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби й можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.
Навчання, виховання та розвиток осіб з ООП у закладах дошкільної, позашкільної й загальної середньої освіти здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у т. ч. з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
Зарахування осіб до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Категорії осіб з ООП визначаються актами Кабінету Міністрів України з урахуванням міжнародних норм і стандартів.
Інклюзивне навчання
Інклюзивне навчання здобувачів освіти базується на принципах недискримінації, урахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Організація інклюзивного навчання в закладах освіти на відповідних рівнях освіти здійснюється відповідно до порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
У разі звернення особи з ООП або її батьків заклад освіти утворює інклюзивний клас та/або групу в обов’язковому порядку. Спеціальний клас та/або група утворюється керівником закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу або уповноваженим ним органом.
Заклади освіти створюють умови для навчання осіб з ООП відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей. Заклад освіти відповідно до законодавства організовує та/або забезпечує надання особам з ООП психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг, а також допоміжних засобів для навчання.
З метою проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, а також забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП органи місцевого самоврядування утворюють інклюзивно-ресурсні центри.
Будівлі, споруди й приміщення закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.
Проєктування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти й інклюзивно-ресурсних центрів здійснюються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.
Спеціалізована освіта
Спеціалізована освіта – це освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, яка може здобуватися в рамках формальної, неформальної, інформальної освіти, націлена на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання в безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення й розвитку індивідуальних здібностей.
Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування, у т. ч. у закладах спеціалізованої освіти всіх рівнів.
Мистецька освіта включає:
-
початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою й полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;
-
профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;
-
фахову передвищу мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької й базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю;
-
вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або фахової передвищої мистецької освіти та повної загальної середньої освіти й полягає в набутті здобувачем вищої освіти компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва) за певною мистецькою спеціальністю.
Спортивна освіта передбачає засвоєння освітньої програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту та здобувається одночасно із середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.
Військова освіта передбачає набуття особою комплексу професійних компетентностей відповідно до військової спеціалізації, формування та розвиток її індивідуальних здібностей і може здобуватись одночасно з профільною середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою. Особливості здобуття військової освіти можуть визначатися законами України.
Освітні програми військової освіти розробляються закладами спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування та затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.
Освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях:
1) базова освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з базовою середньою освітою та полягає в набутті здобувачем початкових компетентностей для дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької й раціоналізаторської діяльності;
2) профільна освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступних рівнях освіти.
Стандарти спеціалізованої освіти, крім стандартів вищої освіти, затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
Заклади спеціалізованої освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у т. ч. наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються державними органами, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.
Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти, інституційний аудит та/або інституційна акредитація закладів спеціалізованої освіти здійснюються з обов’язковим залученням представників відповідної сфери.
Здобувачі спеціалізованої освіти, які здобувають освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на наступний рівень освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.
Види освіти
Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає ці види освіти, створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх видів.
Формальна освіта – це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.
Неформальна освіта – це освіта, що здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.
Інформальна освіта (самоосвіта) – це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством.
Форми здобуття освіти
В Україні особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.
Основними формами здобуття освіти є:
-
інституційна – очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева;
-
індивідуальна – екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);
-
дуальна.
Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.
Заочна форма здобуття освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою в проміжку між ними.
Дистанційна форма здобуття освіти – це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається переважно за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Мережева форма здобуття освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.
Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
Педагогічний патронаж – це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.
Здобуття освіти на робочому місці – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.
Дуальна форма здобуття освіти – це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.
Особливості застосування форм здобуття освіти для різних рівнів освіти можуть визначатися спеціальними законами.
Положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Сімейна (домашня) форма здобуття освіти
Освітній процес щодо здобуття дошкільної та загальної середньої освіти може бути організовано батьками самостійно - сімейна (домашня) форма здобуття освіти.
Діти, у т. ч. діти з ООП, можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти.
У разі здобуття загальної середньої освіти за екстернатною формою та формою педагогічного патронажу індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку, а в разі здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою – за бажанням учня та/або його батьків.
Рішення про переведення учнів, які здобувають загальну середню освіту за сімейною (домашньою) формою здобуття освіти, приймається з урахуванням результатів навчання. Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою здійснюється не менше двох разів на рік.
Здобувачі освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти, крім прав, передбачених законом України ‘Про освіту’, мають право на навчання професії за індивідуальною програмою, у т. ч. за індивідуальною програмою розвитку для осіб з ООП.
Професійна (професійно-технічна) освіта здійснюється в закладах професійної (професійно-технічної) освіти за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, мережевою, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.
Для осіб з ООП зміст і обсяг навчально-виробничого процесу, термін навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими освітніми програмами закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які за потреби можуть бути адаптовані для отримання знань, умінь і навичок відповідно до індивідуального навчального плану згідно з індивідуальною програмою розвитку.
У сфері вищої освіти поширеною є практика дистанційної форми здобуття освіти.