Освітні програми, предмети, кількість годин

Державний стандарт. Профільна середня освіта – третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених Державним стандартом профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається протягом трьох років. Відповідно до реформи ‘Нова українська школа’, профільна школа розпочнеться лише у 2027 р. Наразі старша профільна школа (10-й і 11-й класи) триває протягом двох років відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти 2011 р. (Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти’).

Державний стандарт спрямований на розвиток сформованих на попередніх рівнях освіти та формування нових предметних (галузевих) компетентностей.

Державний стандарт включає такі освітні галузі:

• мови і літератури;

• суспільствознавство;

• мистецтво;

• математика;

• природознавство;

• технології;

• здоров’я і фізична культура.

Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами й курсами, програми яких затверджує Міністерство освіти і науки України.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план містить інваріантну й варіативну складові. Інваріантна складова формується на державному рівні та є обов’язковою для реалізації в усіх ЗЗСО.

У старшій школі співвідношення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50:50.

Варіативна складова базового навчального плану формується закладом загальної середньої освіти з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів IIІ ступеня відповідно до Державного стандарту 2011 р.

* Освітні галузі ‘Технології’ та ‘Мистецтво’ у старшій школі належать до вибірково-обов’язкових предметів.

** Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі ‘Здоров’я і фізична культура’, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

*** Цикл профільних предметів складається із профільних предметів (наприклад, фізики та математики в класі фізико-математичного профілю); профілюючих предметів (наприклад, екології в класі біолого-хімічного профілю чи географії в класі економічного профілю); курсів профільного навчання (наприклад, країнознавства в класі профілю іноземної філології).

Типова освітня програма

На основі базового навчального плану, який визначає загальні засади організації навчально-виховного процесу в ЗЗСО, Міністерство освіти і науки України розробляє типову освітню програму (Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня’), в якій зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. ЗЗСО на основі типової освітньої програми щороку складають освітню програму закладу освіти, в якій конкретизується варіативна складова загальної середньої освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.

Навчальні програми

На основі Державного стандарту Міністерство освіти і науки України організовує розроблення та проводить апробацію навчальних програм, які затверджуються в установленому порядку.

Зміст освіти й вимоги до його засвоєння в старшій школі диференціюються за базовим і профільним рівнями. Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з Державним стандартом, а профільний – навчальними (варіативними) програмами, що розробляються з урахуванням потреб різних регіонів і науково-методичних пріоритетів учителя.

Перелік навчальних програм для 10–11-го класів розміщено на вебсайті Інституту модернізації змісту освіти.

Методи викладання та навчальні матеріали

Керуючись правом на академічну автономію, учитель профільної середньої школи може самостійно обирати форми, методи та засоби навчання, що відповідають освітній програмі; розробляти й упроваджувати авторські навчальні програми, проєкти, освітні методики та технології, насамперед методики компетентнісного навчання. Це допомагає реалізувати мету профільної середньої освіти, що передбачає формування в особистості української національної та громадянської ідентичності, компетентностей, необхідних для життя, стійкості, самостійності, відповідальності, поваги до суспільно-державних (національних) цінностей України; сприяє розвитку підприємливості, свідомому вибору подальшого життєвого шляху, освіти протягом життя, вихованню відповідального ставлення до довкілля, що базується на науковому світогляді та принципах сталого розвитку.

У профільній середній освіті пріоритетами є особистісно-орієнтовані та компетентнісні підходи до навчання.

Ключовими компетентностями згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (для 8–11-го класів) є:

• вільне володіння державною мовою;

• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

• інноваційність;

• екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчання впродовж життя;

• громадянські та соціальні компетентності;

• культурна компетентність;

• підприємливість та фінансова грамотність.

Предметні компетентності – це вимоги до обов’язкових результатів навчання, представлені в освітніх галузях, наведених у державних стандартах. Вони деталізуються в освітніх програмах, в яких знання з певного предмета розглядаються як засіб формування компетентностей. Результатом процесу навчання є сформованість загальної компетентності учня, що складається з ключових і предметних компетентностей.

На етапі профільної середньої освіти особлива увага в освітньому процесі приділяється вивченню державної мови, закладається база свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації й суспільства, здатність толерантно та з розумінням ставитися до різноманіття світу й людей. Навчання здебільшого є предметним. Частина навчального часу планується на предмети за вибором.

Для наповнення змістом освітнього процесу згідно з освітньою програмою закладу загальної середньої освіти вчитель складає календарно-тематичний план з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Під час розроблення календарно-тематичного й поурочного планів учитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Він може впродовж навчального року вносити зміни до календарно-тематичного плану, орієнтуючись на те, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів.

Педагогіка партнерства та компетентнісний підхід зумовили формування нового освітнього середовища, орієнтованого на новітні цифрові технології в освіті. Ідеться, наприклад, про електронні версії підручників, електронні класні журнали й щоденники.

Навчальні матеріали

Освітні програми та підручники друкуються й розповсюджуються в заклади освіти за державний кошт. Процес формування державного замовлення на підручники автоматизовано через ПАК ‘AIКOM’ ДНУ ‘Інститут освітньої аналітики’.

Навчальні матеріали, що використовуються в освітньому процесі, повинні отримати гриф (дозвіл) Міністерства освіти і науки України. Для його отримання навчальні матеріали проходять комплексну експертизу. Після отримання грифа навчальні посібники, зошити з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, видавництва друкують за власний кошт і розповсюджують на комерційних засадах. Вони не є обов’язковими та можуть використовуватися в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів і добровільної згоди всіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

Реалізацію типових освітніх програм для 10–11-го (12-го) класів старшої профільної школи забезпечують підручники з грифом ‘Рекомендовано Міністерством освіти і науки України’. Їхні електронні версії розміщено в електронній бібліотеці на вебсайті ДНУ ‘Інститут модернізації змісту освіти’. 

З метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти для всіх учнів 10–11-го (12-го) класів (старша профільна школа) Міністерством освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України запущено освітню вебплатформу для дистанційного і змішаного навчання ‘Всеукраїнська школа онлайн’ (ВШО). Крім освітніх матеріалів (відеолекції тривалістю 5–15 хвилин, конспекти уроку, тестові завдання, додаткові матеріали), у межах курсу передбачено тематичне й підсумкове оцінювання. Також на платформі є можливість відстежувати навчальний прогрес школярів. Для вчителів на платформі розміщено методичні матеріали з організації дистанційного та змішаного навчання на базі ВШО, методичні матеріали з інфомедійної грамотності від проєкту IREX.