Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової й базової середньої школи за певними освітніми галузями, загальний обсяг навчального навантаження визначають державні стандарти початкової та базової середньої освіти, затверджені Міністерством освіти і науки України. Упровадження державних стандартів унормовує організацію освітнього процесу, який забезпечує формування в учнів ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Законом України ‘Про освіту’, та сприяє вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції ‘Нова українська школа’ (Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти ‘Нова українська школа’ на період до 2029 року). Державні стандарти початкової й базової середньої освіти характеризуються наступністю, а саме узгодженістю мети, змісту, організаційно-методичного забезпечення при переході з рівня початкової на рівень базової школи.

Освітні програми, предмети, кількість

Державний стандарт початкової освіти

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, загальний обсяг їх навчального навантаження визначає Державний стандарт початкової освіти, затверджений Міністерством освіти і науки України.

Державний стандарт початкової освіти є основою для розроблення типових та інших освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти.

Основою формування ключових компетентностей є досвід учнів, їхні потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, що формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і обумовлюють формування ставлення до них.

Спільними для всіх ключових компетентностей у початковій школі є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати свою позицію, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими учнями.

Державний стандарт базової середньої освіти

Базова середня освіта – другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнями вимог до результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, який застосовується з 1 вересня 2022 р. у рамках реалізації реформи ‘Нова українська школа’. За цим державним стандартом навчаються учні 5-х і 6-х класів, а з 1 вересня 2024 р. – також 7-х класів. Учні 8-х та 9-х класів продовжують навчання за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2011 р. Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти, загальний обсяг їхнього навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти.

Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими ст. 11 Закону України ‘Про повну загальну середню освіту’.

Базова середня освіта за новим державним стандартом здобувається протягом п’яти років (закон України ‘Про повну загальну середню освіту’) і поділяється на два цикли: адаптаційний (5–6-й класи) та цикл базового предметного навчання (7–9-й класи).

Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна;

• математична;

• природнича;

• технологічна;

• інформатична;

• соціальна і здоров’язбережувальна;

• громадянська та історична;

• мистецька;

• фізична культура.

Базовий навчальний план початкової освіти

Базовий навчальний план для початкової освіти розробляється Кабінетом Міністрів України та включається в Державний стандарт початкової освіти.

Базовий навчальний план для початкової освіти має таких п’ять варіантів:

• для класів (груп) з українською мовою навчання;

• для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу, національних меншин;

• для класів (груп) з українською мовою навчання представників корінних народів, національних меншин;

• для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами;

• для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини.

Базовий навчальний план для початкової освіти визначає такі освітні галузі (див. Додаток 12 до Державного стандарту початкової освіти):

• мовно-літературна (українська мова та література, мова та література відповідних корінних народів і національних меншин; українська мова та література для корінних народів і національних меншин; іншомовна освіта);

• математична;

• природнича;

• технологічна;

• інформатична;

• соціальна і здоров’язбережувальна;

• громадянська та історична;

• мистецька;

• фізкультурна.

На підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей зі збереженням сумарної кількості навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі.

Базовий навчальний план має інваріантну й варіативну складові. Інваріантна складова є обов’язковою для всіх закладів загальної середньої освіти, незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова базового навчального плану для спеціальних закладів (класів) передбачає проведення корекційно-розвиткової роботи по кожній освітній галузі з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Варіативна складова базового навчального плану розподіляється закладом освіти самостійно, з урахуванням особливостей організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, і відображається в освітній програмі такого закладу (див. пункти 25, 26 Державного стандарту початкової освіти).

Базовий навчальний план базової освіти

Загальний обсяг навчального навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами визначено в базовому навчальному плані базової середньої освіти. Базовий навчальний план сформовано для різних типів закладів (можна ознайомитися в Додатку 23 (п. 25) Державного стандарту базової середньої освіти).

У базовому навчальному плані визначено рекомендовану та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. Різниця між рекомендованою й мінімальною кількістю навчальних годин у кожній освітній галузі може бути перерозподілена на інші освітні галузі або на вибіркові освітні компоненти. Заклад загальної середньої освіти може самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого діапазону. Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної базовим навчальним планом.

Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу й індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.

Базовий навчальний план закладів загальної середньої освіти для класів (груп)
з українською мовою навчання відповідно до Державного стандарту 2020 року

* Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі може збільшуватися до максимального показника з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

** Години мовно-літературної освітньої галузі можуть розподілятися на вивчення другої іноземної мови (не менше двох годин на тиждень).

*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

**** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня відповідно до Державного стандарту 2011 року

* Освітні галузі ‘Технології’ та ‘Мистецтво’ у старшій школі належать до вибірково-обов’язкових предметів.
** Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі ‘Здоров’я і фізична культура’, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Мова навчання й викладання

Кожен учень початкової та базової школи здобуває освіту українською мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом організації викладання всіх навчальних предметів (інтегрованих курсів) українською мовою (ст. 5 Закону України ‘Про повну загальну середню освіту’).

Особи, які належать до національних меншин України, можуть здобувати початкову й базову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з українською мовою.

Приватні заклади освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім закладів освіти, які отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити опанування учнями української мови відповідно до державних стандартів початкової й базової середньої освіти.

Освітня програма закладу освіти

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями вимог, визначених Державним стандартом до обов’язкових результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти. 

Освітня програма реалізує подвійну функцію: є чинником, що визначає якість освітньої діяльності, та слугує джерелом інформації під час проведення інституційного аудиту (зовнішнього оцінювання діяльності школи) й самооцінювання (внутрішнього комплексного вивчення роботи закладу).

Освітня програма дає змогу школі реалізувати право на автономію: зафіксувати спільно вироблені цінності закладу, запропонувати власне бачення навчального плану, розподілу навчальних годин. Вона розробляється відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти та має враховувати потреби й інтереси учнів, інституційну та матеріальну спроможність закладу освіти.

Власну освітню програму школа може розробляти на основі типової (для початкової школи їх дві) або іншої (для початкової школи) освітньої програми або на основі державних стандартів загальної середньої освіти (для початкової школи це Державний стандарт початкової освіти). Головне, щоб у власній освітній програмі було враховано структурні компоненти та обсяг навантаження учнів – у типовій чи іншій освітній програмі, яку взято за основу.

Заклад може на власний розсуд розробити одну наскрізну для всіх рівнів освіти програму або ж окрему для кожного рівня, наприклад рівня початкової освіти.

В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік типових освітніх чи освітніх програм, які використовуються закладом освіти в освітньому процесі (Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році), або освітніх програм, розроблених у закладі освіти й затверджених педагогічною радою. В освітній програмі та навчальному плані вказується тижневий обсяг навантаження і його розподіл між освітніми галузями й навчальними предметами (курсами) на кожний рік навчання, з урахуванням інваріантної та варіативної складових.

Наприклад, за однією з типових освітніх програм типовий навчальний план має таку структуру (Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою):

Для розроблення освітньої програми директор закладу та його заступники можуть створити робочу групу із залученням учителів. Якщо освітню програму розроблено на основі типової програми, її проєкт після обговорення схвалюється педагогічною радою й затверджується наказом директора закладу освіти. У разі створення освітньої програми на основі Державного стандарту така програма має пройти експертизу та затвердження в Державній службі якості освіти України.

Для закладів загальної середньої освіти пропонуються конструктори з метою самостійного створення робочих навчальних планів для 1–4-го класів (Базові навчальні плани).

Типова освітня та освітня програма

Для початкової та базової школи Міністерством освіти і науки України запропоновано типові освітні програми: для 1–2-го, 3–4-го класів початкової школи і 5–9-го класу базової школи (Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти’).

Учителі можуть або користуватися цими програмами, або на їх основі розробити власні. Такі програми мають затверджуватися педагогічною радою закладу освіти. Ще Міністерством освіти і науки України затверджено ряд освітніх програм, якими можуть користуватися вчителі, що викладають за альтернативними освітніми методиками чи проєктами, наприклад за вальдорфською педагогікою.

Типова освітня програма визначає:

• загальне бачення авторами організації освітнього процесу;

• зміст освітніх галузей, інтегрованих курсів чи навчальних предметів, які реалізуються в освітніх галузях;

• обов’язкові й очікувані результати вивчення інтегрованих курсів або навчальних предметів;

• обсяг навчального навантаження, представлений через типовий навчальний план;

• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Методи викладання та навчальні матеріали 

Методи й матеріали навчання

Керуючись правом на автономію, учителі початкової й базової середньої школи можуть самостійно обирати зміст, форми та методи роботи, використовувати визначені або розроблені способи фіксації зворотного зв’язку з учнями. Це допомагає реалізувати мету початкової освіти – усебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. А також мету базової середньої освіти, що полягає в розвитку природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формуванні компетентностей, необхідних для їх соціалізації й громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії тощо.

У початковій і базовій середній освіті пріоритетами є особистісно-орієнтовані й компетентнісні підходи в навчанні.

Ключовими компетентностями згідно з державними стандартами є:

• вільне володіння державною мовою;

• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій;

• інноваційність;

• екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчання протягом життя;

• громадянські та соціальні компетентності;

• культурна компетентність;

• підприємливість і фінансова грамотність.

Предметні компетентності – вимоги до обов’язкових результатів навчання, представлені в освітніх галузях, наведених у державних стандартах. А вимоги деталізуються в освітніх програмах, в яких знання з певного предмета розглядаються як засіб формування компетентностей. Результатом процесу навчання стає сформованість загальної компетентності учня, що включає сукупність ключових і предметних компетентностей.

У початковій школі освітній процес організовують із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів у першому циклі (1–2-й класи) та на інтегровано-предметній основі в другому циклі (3–4-й класи).

Учитель початкової школи в рамках педагогіки партнерства ініціює залученість родини до побудови освітньо-професійної траєкторії дитини. Він застосовує методи викладання, що ґрунтуються на співпраці (ігри, проєкти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учнів залучають до спільної діяльності для їх соціалізації та успішного переймання суспільного досвіду. Підходи до оцінювання результатів навчання слугують для аналізу індивідуального прогресу й планування індивідуального темпу навчання, а не ранжування учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії (Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи).

Починаючи з 2022/2023 н. р. триває поетапне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти. Відповідно, учні 5, 6-го та (з 1 вересня 2024 р.) 7-го класів закладів загальної середньої освіти перейшли на нову модель навчання. Упровадження державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості формування учнями ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Законом України ‘Про освіту’, та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції ‘Нова українська школа’.

На етапі базової середньої освіти особлива увага в освітньому процесі приділяється вивченню державної мови, закладається база свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації й суспільства, здатність толерантно та з розумінням ставитися до різноманіття світу й людей. Перший цикл навчання в базовій освіті (5–6-й класи) формує інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл (7–9-й класи) сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства. Навчання здебільшого є предметним. Частина навчального часу планується на предмети за вибором.

Для наповнення змістом освітнього процесу відповідно до освітньої програми закладу загальної середньої освіти вчитель як початкової, так і базової середньої школи складає календарно-тематичний план. Під час розроблення такого плану вчитель самостійно визначає послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність змісту в обраному підручнику та можливості учнів класу. Учитель самостійно визначає кількість годин на вивчення програмових тем; виділяє час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій тощо. Зміст і форми організації навчально-пізнавальної практики заклад освіти обирає самостійно. Організаційне забезпечення виконання календарно-тематичного плану учитель здійснює під час поурочного планування. У плані уроку/заняття визначається тема й мета уроку; послідовність навчальних завдань та організаційні форми їх опрацювання; навчальні завдання для індивідуальної/групової/фронтальної роботи учнів тощо.

Педагогіка партнерства й компетентнісний підхід зумовили формування нового освітнього середовища, яке, у свою чергу, створює, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології в освіті. Наприклад, електронні версії підручників, класні журнали та щоденники.

Навчальні матеріали

Освітні програми та підручники для початкової й базової середньої школи друкуються та розповсюджуються в заклади освіти за державний кошт. Процес формування державного замовлення на підручники автоматизовано через ПАК ‘AIКOM’ ДНУ ‘Інститут освітньої аналітики’.

Навчальні матеріали, які використовуються в освітньому процесі, повинні отримати гриф (дозвіл) Міністерства освіти і науки України. Для отримання грифа навчальні матеріали проходять комплексну експертизу. Після його отримання навчальні посібники, зошити з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, видавництва друкують за власний кошт і розповсюджують на комерційній основі. Вони не є обов’язковими та можуть використовуватися в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів і добровільної згоди всіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

Реалізацію типових освітніх програм для 1–9-х класів закладів загальної середньої освіти забезпечують підручники з грифом ‘Рекомендовано Міністерством освіти і науки України’. Їх електронні версії розміщено в електронній бібліотеці на вебсайті ДНУ ‘Інститут модернізації змісту освіти’.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної початкової та базової середньої освіти для всіх учнів 1–9-х класів у 2020 р. Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України запустило освітню вебплатформу для дистанційного й змішаного навчання ‘Всеукраїнська школа онлайн’ (ВШО). Крім освітніх матеріалів (відеолекції тривалістю 5–15 хвилин, конспекти уроків, тестові завдання, додаткові матеріали), у межах курсу передбачено тематичне й підсумкове оцінювання. Також на платформі є можливість відстежувати навчальний прогрес школярів. Для вчителів на платформі розміщено методичні матеріали з організації дистанційного та змішаного навчання на базі ВШО, методичні матеріали з інфомедійної грамотності від проєкту IREX.