Перелік державних стандартів та освітніх програм

Основними нормативними документами, що визначають особливості організації освітнього процесу, життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти, а також професійної діяльності педагогів, є:

• Закон України ‘Про освіту’;

• Закон України ‘Про дошкільну освіту’;

• Закон України ‘Про охорону дитинства’;

• Положення про заклад дошкільної освіти;

• Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.

Освітній процес у ЗДО організовується відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та Методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти. Освітню діяльність необхідно планувати відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності’. Також наказом МОН затверджено Примірний перелік ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти. У цьому документі подано перелік ігрового й навчально-дидактичного обладнання, необхідного для оснащення освітнього процесу в усіх вікових групах ЗДО, де виховуються діти від народження до шести (семи) років. Водночас рекомендована в Переліку кількість різних видів ігрового та навчально-дидактичного обладнання може варіюватися з урахуванням педагогічних потреб ЗДО.

На основі Базового компонента дошкільної освіти розроблено комплексні освітні програми розвитку, навчання та виховання й парціальні програми, затверджені Міністерством освіти і науки України й рекомендовані для використання в ЗДО. Програми розробляються колективом авторів, до складу якого можуть входити науковці, педагоги-практики в галузі дошкільної освіти. Кожна програма проходить експертизу й затвердження відповідно до Порядку здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України. Цілісність педагогічного процесу в ЗДО забезпечується шляхом використання комплексної освітньої програми й набору парціальних програм. Парціальні програми є основою для організації діяльності ЗДО за певним пріоритетним напрямом та надання дітям освітніх послуг через функціонування творчих студій чи гуртків. 

Педагогічні колективи ЗДО самостійно визначають, за якими комплексними й парціальними програмами здійснювати освітній процес. Вибір освітніх програм здійснюється педагогічними колективами відповідно до запитів батьків та з огляду на власні можливості й результати попередньої роботи. Одночасно дозволяється використовувати кілька комплексних і парціальних програм з певних напрямів освітньої роботи.

Кожний ЗДО може розробити власну освітню програму. Основою для її розроблення є Базовий компонент дошкільної освіти. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником і має містити такі складові:

• загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

• форми організації освітнього процесу;

• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

• інші освітні компоненти (за рішенням ЗДО).

Щорічно напередодні навчального року МОН розробляє методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в ЗДО, в яких зазначаються пріоритетні напрями діяльності закладів у відповідному навчальному році.

Основні напрямки навчання та розвитку 

Дошкільна освіта здійснюється відповідно до Базового компонента дошкільної освіти. Цей документ визначає вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку (шести (семи) років), а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародних стандартів якості освіти. Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх ЗДО, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, форми здобуття дошкільної освіти (див. пункт 5 статті 9 Закону України ‘Про дошкільну освіту’), зокрема сімейної.

Зміст освіти має обов’язкову (інваріантну) та додаткову (варіативну) складові.

Обов’язкові освітні напрями:

• особистість дитини;

• дитина в сенсорно-пізнавальному просторі;

• дитина в природному середовищі;

• дитяча гра;

• дитина в суспільстві;

• мовлення дитини;

• дитина у світі мистецтва.

• Додаткові освітні напрями:

• особистість дитини / спортивні ігри;

• дитина в сенсорно-когнітивному просторі / комп’ютерна грамотність;

• мовлення дитини / основи грамоти;

• мовлення дитини / іноземна мова;

• дитина в суспільстві / соціальна та фінансова грамотність;

• дитина у світі мистецтва / хореографія.

Педагогічні методи

Зміст та організація освітнього процесу в дошкільній освіті ґрунтуються на особистісно орієнтованому, діяльнісному, інтегрованому підходах.

Особистісно орієнтований підхід передбачає визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності як індикаторів ефективності освітнього процесу.

Діяльнісний підхід передбачає пріоритет набуття особистого досвіду дитини та процесу його формування в усіх видах діяльності, які реалізуються в дошкільному віці: руховій, ігровій, мистецько-творчій, пізнавально-дослідницькій, господарчо-побутовій; спрямовує організацію освітнього процесу на отримання його результатів – відповідних компетентностей.

Компетентнісний підхід до організації освітнього процесу передбачає увагу до збагачення досвіду дитини та використання комплексних психолого-педагогічних впливів (педагогічних технологій, методів, способів), що сприяють становленню компетентності. Компетентність, яку набуває дитина під час здобуття дошкільної освіти, розглядається як результат виховання й навчання.

Інтегрований підхід до організації змісту та процесу дошкільної освіти забезпечує формування цілісної, реалістичної картини світу дитини, основ світогляду. Основними характеристиками інтегрованого освітнього процесу виступають: радісне проживання подій, смислове наповнення, активне залучення дитини до спільної з дорослими та однолітками діяльності, взаємозбагачення соціальних контактів.

Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти забезпечується з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей в оптимальній для кожної дитини формі.

Оцінювання

Українське законодавство не містить критеріїв оцінки вихованців ЗДО. Тобто їх формальне оцінювання не здійснюється. Поряд із цим розроблено численні методичні рекомендації для здійснення оцінки розвитку та досягнень, зокрема критерії оцінювання знань дошкільників, моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти.

Кожний ЗДО самостійно формує власну внутрішню систему забезпечення якості, невід’ємною складовою якої є внутрішній моніторинг розвитку компетентностей здобувачів дошкільної освіти. Вивчення результатів освіти дитини раннього й дошкільного віку рекомендовано здійснювати за всіма інваріантними освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти. З цією метою необхідно використовувати інструментарій, що відповідає таким вимогам:

• дає змогу отримати об’єктивну інформацію про всебічний розвиток дитини;

• не вимагає довготривалих процедур тестування дитини;

• побудований на методі довготривалого спостереження за динамікою розвитку дитини;

• залучає до вивчення розвитку дитини одночасно педагогів і батьків як партнерів у наданні дошкільної освіти дітям;

• дає можливість приймати управлінські рішення про подальші перспективи її успішної освіти та виховання, а також удосконалення умов освітнього процесу в закладі.

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності рекомендовано застосовувати такі методи збору інформації: опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження), спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять), вивчення документації. Можна використовувати також методичні посібники з готовими матеріалами, а саме: розробленими показниками досягнень, діагностичним інструментарієм, методикою обстеження, характеристикою рівнів засвоєння програмних вимог для дітей різних вікових груп (раннього віку, молодшого дошкільного віку, середнього дошкільного віку, старшого дошкільного віку).

Для оцінювання готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи Міністерство освіти і науки України оприлюднило розроблений у лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України комплекс діагностичних завдань ‘Чарівні перетворення’. Цей комплекс описано в методичних рекомендаціях. Інструментарій рекомендують застосовувати у форматі ігрової взаємодії дорослого й без жодних вимірювань інтелектуальних досягнень дитини, а також не формулювати висновки, які можуть негативно вплинути на її подальшу долю.У 2021 р. за ініціативи Міністерства освіти і науки України проведено дослідження щодо оцінювання якості освітнього процесу за методикою ECERS-3 (Early Childhood Environment Rating Scale – міжнародна методика з оцінювання дошкільного освітнього середовища, описана у форматі шкали, що зосереджена на умовах для розвитку дитини, навколо інтересів якої побудоване оцінювання). Учасниками дослідження стали 200 ЗДО. За результатами дослідження оприлюднено аналітичний звіт ‘Оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за шкалою ECERS-3’ і розроблено Методичні рекомендації з питань забезпечення якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за результатами дослідження ECERS-3.

Перехід до початкової школи

Освітній процес у ЗДО для дітей старшого дошкільного віку (від п’яти до шести (семи) років) організовується для забезпечення наступності між дошкільною й початковою освітою.

Міністерством освіти і науки України рекомендовано Алгоритм дій щодо забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою для фахівців та батьків вихованців щодо початку систематичного навчання дитини в закладі освіти, й відповідно до Інструктивно-методичних рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти методична робота щодо забезпечення наступності дошкільної і початкової освіти в закладах дошкільної та початкової освіти (або відповідних структурних підрозділах закладу освіти) має здійснюватися за інформаційно-просвітницьким і практичним напрямами. 

Поширеною практикою є укладання угоди про співпрацю ЗДО й закладу загальної середньої освіти, якою передбачено спільні заходи для забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою, як-от: екскурсії вихованців старшої групи до закладів загальної середньої освіти, відвідування вчителями початкової школи батьківських зборів; спільні педагогічні ради, семінари, майстер-класи, воркшопи тощо для педпрацівників обох ланок освіти, організація занять для дітей із підготовки до навчання в початковій школі.