Профільна середня освіта – третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених Державним стандартом профільної середньої освіти (Закон України ‘Про повну загальну середню освіту’). Профільна середня освіта здобувається протягом трьох років.

Починаючи з 2018 р. у вітчизняній системі загальної середньої освіти впроваджується реформа ‘Нова українська школа’ (Розпорядження Кабінету Міністрів України ‘Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти ‘Нова українська школа’ на період до 2029 року’). Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти для дітей, які розпочали навчання до 2018 р., становить 11 років, а після 2018 р. – 12 років. 

Відповідно до реформи ‘Нова українська школа’ (Постанова Кабінету Міністрів України ‘Державний стандарт базової і повної середньої освіти’), запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12-й класи) передбачено з 2027 р.

В Україні учні, які розпочали навчання до 2018 р., здобувають загальну середню освіту відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. У старшій профільній школі (10–11-й класи) зміст освіти та вимоги до його засвоєння диференціюються за базовим і профільним рівнями. Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, а профільний – навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування (Закон України ‘Про освіту’):

• академічне – профільне навчання з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;

• професійне – профільне навчання, орієнтоване на ринок праці.

Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким із зазначених спрямувань не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти. Крім того, заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за одним чи обома спрямуваннями.

Типи закладів освіти

Здобуття профільної середньої освіти забезпечується в ліцеях. За рішенням засновника, ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової освіти й мати дошкільний підрозділ. Заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність. 

Типи закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) за даними Державної служби статистики України станом на 2023/2024 н. р., що забезпечують, зокрема, здобуття профільної середньої освіти:

• ліцей;

• ліцей із дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією;

• ліцей із початковою школою та гімназією;

• ліцей із дошкільним відділенням та гімназією;

• ліцей із гімназією.

Здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування забезпечують заклади професійної (професійно-технічної) освіти, які мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої.

Географічна доступність

В Україні територія обслуговування не закріплюється за ЗЗСО, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти. 

Особи, які здобувають повну загальну середню освіту на всіх її рівнях, зокрема на рівні профільної, проживають у сільській місцевості та потребують підвезення до закладу освіти й у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у т. ч. із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб із порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення. Відповідно до Санітарного регламенту для закладів середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоров’я України ‘Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти’), учні, що проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником(-ами) закладу освіти відповідно до законодавства.

Вимоги до вступу та вибір закладу освіти

Правила зарахування до державних і комунальних закладів, які надають послуги профільної середньої освіти, регламентуються Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти’). Вимоги щодо вступу учнів до приватних і корпоративних закладів освіти визначаються їх засновником(-ами).

В Україні заклади освіти можуть забезпечувати здобуття загальної середньої освіти як на одному з рівнів повної загальної середньої освіти, так і на декількох або всіх (початкова, базова середня, профільна середня освіта). З огляду на це варіюються умови зарахування. 

Якщо заклад освіти надає послуги на різних рівнях загальної середньої освіти, то зарахування до 10-го класу старшої профільної школи відбувається після видання наказу про переведення до нього учнів 9-го класу цього закладу освіти. На вільні місця (за їх наявності) діти зараховуються за конкурсом, окрім випадків, коли кількість поданих заяв не перевищує загальної кількості місць у класі(-ах).

Якщо заклад освіти надає послуги лише на рівні профільної середньої освіти, то зарахування до закладу освіти відбувається, як правило, за конкурсом. Конкурс не проводиться в разі, якщо кількість поданих заяв про зарахування станом на 15 червня не перевищує загальної кількості місць у класі(-ах) закладу освіти.

Рішення про проведення конкурсу оприлюднюється не пізніше наступного робочого дня після його прийняття та містить інформацію про дату, місце й час проведення вступних випробувань. Порядок вступу до закладу освіти та конкурсні завдання для вступних випробувань схвалюються педагогічною радою закладу освіти й затверджуються його керівником. Порядок вступу та зразки конкурсних завдань для вступних випробувань оприлюднюються на його вебсайті (у разі відсутності вебсайту закладу освіти – на вебсайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) не менше ніж за два місяці до початку проведення конкурсних випробувань.

Для проведення конкурсу створюється конкурсна комісія, для оцінювання результатів конкурсних випробувань – предметні комісії за кожним із предметів. Склад конкурсної й предметних комісій затверджується керівником закладу освіти. Види, форми проведення, кількість конкурсних випробувань (але не більше двох), перелік питань із навчальних предметів, за якими проводитимуться випробування, а також теми творчих робіт із зазначенням вимог до їх змісту, порядку оформлення та подання схвалюються педагогічною радою закладу освіти й затверджуються його керівником. 

Конкурсні випробування проводяться в усній, письмовій формах та/або з використанням цифрових технологій (тестування, у т. ч. комп’ютерне, диктант, письмова робота, усне опитування за білетами, захист творчих робіт, співбесіда тощо). 

Особи, що брали участь у конкурсі, зараховуються до закладу освіти згідно з отриманими результатами конкурсних випробувань. Учасник конкурсу (чи один із батьків), який не згоден із рішенням конкурсної комісії, може звернутися з апеляційною скаргою до органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти, протягом двох робочих днів після оголошення результатів конкурсу. Апеляційна комісія відповідного органу управління зобов’язана розглянути апеляційну скаргу впродовж трьох робочих днів із дня її надходження та ухвалити обґрунтоване рішення. До складу апеляційної комісії не можуть входити працівники закладу освіти, в якому проводився конкурс. Проведення будь-яких додаткових конкурсних випробувань дитини під час розгляду апеляційної скарги забороняється. У випадку визнання результатів конкурсу недійсними орган, у сфері управління якого перебуває відповідний заклад освіти, зобов’язаний організувати конкурс повторно. Особа має право брати участь у конкурсах, що проводяться різними закладами освіти. Якщо особа визнана переможцем у декількох закладах освіти, вона зараховується до того з них, до якого надала оригінал документа про освіту та інші документи, визначені Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти’), упродовж п’яти робочих днів після оголошення результатів конкурсу у відповідному закладі, але не пізніше 31 серпня.

Вік і групування учнів/студентів

Профільна середня освіта (10–11-й (12-й) класи) є складовою системи повної загальної середньої освіти й відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій та класифікується як МСКО (ISCED) 3.

У профільній середній освіті навчальні предмети або інтегровані курси викладають учителі за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна;

• математична;

• природнича;

• технологічна;

• інформатична;

• соціальна і здоров’язбережувальна;

• громадянська та історична;

• мистецька;

• фізична культура.

Для організації освітнього процесу в профільній школі формуються класи та/або групи, у т. ч. спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формами здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою. Інклюзивний клас утворюється в разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами. Спеціальний клас утворюється керівником закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу або вповноваженим ним органом. Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності достатньої кількості заяв батьків учнів або осіб, які їх замінюють.

Окрім учителів, що викладають предмети та/або інтегровані курси, з учнями класу працює класний керівник. Обов’язки класного керівника покладаються директором закладу освіти на педагогічного працівника. Права та обов’язки класного керівника визначено у відповідному Положенні про класного керівника (Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти’). 

Чисельність учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту. Варто зауважити, що під час режиму воєнного стану дію цього положення призупинено.

З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) клас державного, комунального закладу освіти може ділитися не більш як на три групи з кількістю учнів щонайменше вісім осіб. Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Організація навчального року

Навчальний рік у старшій профільній школі в Україні організовується в межах навчального року, що розпочинається в День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються щорічною постановою Кабінету Міністрів України. Наприклад, 2023/2024 н. р. закінчується 28 червня 2024 р. (Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні’).

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 1 вересня до кінця календарного року, ІІ семестр – з початку календарного року до 31 травня.

У школах протягом навчального року є осінні, зимові та весняні канікули. Зазвичай осінні канікули припадають на останній тиждень жовтня, зимові – на останній тиждень грудня й перший тиждень січня, весняні – на останній тиждень березня. Літні канікули тривають до 31 серпня.

Тривалість навчального року, спираючись на встановлені урядом дати його закінчення, визначає педагогічна рада закладу загальної середньої освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження в навчальному плані й з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо. Також школа визначає дати канікул, тривалість яких протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.

Організація навчального дня й тижня

Структура і тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

Безперервна навчальна діяльність учнів у старшій профільній школі не може перевищувати 45 хвилин (для 10–11 (12) років навчання), крім випадків, визначених законодавством.

Уроки можуть розпочинатись о 8:00, 8:30, 9:00. Протягом дня може бути від п’яти й більше уроків. У різних ЗЗСО початок уроків і тривалість перерв можуть відрізнятися, точну інформацію можна знайти на вебсайті закладу освіти.