Міждисциплінарні освітні (наукові) програми вищої освіти

Міждисциплінарні освітні (наукові) програми вищої освіти (МДОП) розробляються відповідно до Закону України ‘Про вищу освіту’, Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266, Вимог до міждисциплінарних освітніх (наукових) програм, вимог до створення освітніх програм підготовки за галуззю знань, двома галузями знань або групою спеціальностей, які передбачено затвердженими у встановленому порядку стандартами вищої освіти.

Міждисциплінарні освітні програми можуть створюватися на всіх рівнях вищої освіти в межах міждисциплінарної предметної області.

МДОП передбачає опанування знання, що перебуває на межі галузей знань, спеціальностей та/або належить до кількох спеціальностей, які й визначають її предметну область. Інформація про відповідні галузі, спеціальності зазначається в документі про здобуту вищу освіту, що видається після успішного завершення програми, як елемент опису освітньої кваліфікації. Зміст міждисциплінарної освітньої програми має відповідати предметній області, визначеній цими галузями, спеціальностями.

Програма вважається міждисциплінарною, якщо обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, що може бути співвіднесений із відповідними спеціальностями (галузями), які визначають її предметну область, є приблизно однаковий. У разі домінування одного з таких компонентів програму слід віднести саме до відповідної спеціальності (галузі), а не вважати міждисциплінарною.

МДОП можуть створюватися із залученням до предметної області всіх галузей та спеціальностей, окрім тих, що входять до Переліку спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2020 № 673. 

МДОП проєктується так, щоб забезпечити досягнення обраних основних результатів навчання з числа тих, які передбачено стандартами спеціальностей, що складають її предметну область, формування компетентностей згідно з відповідним кваліфікаційним рівнем Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341, та присвоєння відповідного ступеня вищої освіти в міждисциплінарній області (без присвоєння ступенів вищої освіти за кожною зі спеціальностей, що визначають її предметну область). А також так, щоб особи, які здобули освіту за цією програмою, користувалися всіма професійними правами, визначеними законодавством з урахуванням міждисциплінарного характеру здобутої освіти, та академічними правами, передбаченими для осіб, які здобули освіту такого ж рівня за галузями і спеціальностями, що формують її предметну область.

Вибір форми реалізації МДОП (форми здобуття освіти) здійснюється з урахуванням обмежень, передбачених СВО для відповідних спеціальностей (галузей) і рівнів освіти. Акредитація МДОП проводиться в передбаченому законодавством порядку.

МДОП початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти. На початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти можуть розроблятися міждисциплінарні освітні програми:

• за групою спеціальностей, що належать до однієї галузі знань;

• за однією галуззю знань;

• за групою спеціальностей, що належать до двох галузей знань;

• за двома галузями знань.

Метою запровадження МДОП на цьому рівні освіти є, як правило, забезпечення формування результатів навчання, спільних для групи спеціальностей, що належать до однієї або двох галузей знань, та сприяння здійсненню здобувачем освіти усвідомленого подальшого вибору спеціальності для продовження навчання.

Зміст МДОП охоплює предметні області всіх спеціальностей, що визначають її профіль, відповідно до СВО за цими спеціальностями та рівнем освіти.

МДОП не передбачає досягнення всіх результатів навчання, визначених СВО відповідних рівнів за всіма спеціальностями, що визначають її предметну область, у повному обсязі. Вона має забезпечувати формування мінімального переліку спеціальних (фахових) і загальних компетентностей, необхідних для продовження навчання на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти за будь-якою зі спеціальностей, що визначають предметну область цієї розширеної освітньої програми.

Для сприяння індивідуальній освітній траєкторії та реалізації права здобувача освіти на вибір навчальних дисциплін у рамках МДОП розробляються вибіркові освітні компоненти, виконання яких забезпечує формування загальних компетентностей або спеціальних (фахових) компетентностей за будь-якою спеціальністю (спеціальностями) з числа тих, що визначають предметну область програми. Реалізація цього права повинна сприяти здійсненню здобувачем освіти усвідомленого подальшого вибору спеціальності.

МДОП другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів. На другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти можуть розроблятися МДОП за двома читрьома спеціальностями, що належать до однієї або різних галузей знань.

Метою запровадження МДОП на вищих рівнях освіти є підготовка фахівців, які спроможні розв’язувати комплексні проблеми в умовах невизначеності, а також забезпечувати подальший розвиток наукового знання.

МДОП на другому (магістерському) і третьому (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти повинна відповідати стандартам цього рівня вищої освіти за відповідними спеціальностями в частині визначення предметної області.

МДОП не передбачає досягнення всіх результатів навчання, визначених СВО відповідних рівнів за всіма спеціальностями, що визначають її предметну область, у повному обсязі. Вона має забезпечувати формування в здобувачів освіти:

• спеціальних (фахових) компетентностей, передбачених кожним із таких стандартів, на рівнях, достатніх для реалізації інтегральної компетентності у визначеній предметній області;

• загальних компетентностей, спільних для стандартів, що визначають її предметну область.

Для сприяння індивідуальній освітній траєкторії та реалізації права здобувача освіти на вибір навчальних дисциплін у рамках МДОП розробляються вибіркові освітні компоненти, виконання яких забезпечує покращення підготовки (підвищення рівня сформованості спеціальних (фахових) компетентностей) за однією зі спеціальностей, що визначають її предметну область, поглиблене ознайомлення з окремими вимірами міждисциплінарної області або її інтегрування з цілісною картиною світу, розвиток загальних компетентностей науковця. 

Реалізація права здобувача освіти на вибір навчальних дисциплін має сприяти досягненню ним передбаченої освітньо-науковою програмою інтегральної компетентності як узагальненого опису його кваліфікаційного рівня.

Навчальні зони

МДОП можуть створюватися із залученням до предметної області всіх галузей та спеціальностей, окрім тих, що входять до Переліку спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2020 № 673. 

Вимоги до вступників

Зазначені вимоги збігаються з тими, що стосуються здобувачів короткого, першого та другого циклів вищої освіти.

Методи навчання

Методи навчання збігаються з тими, що стосуються здобувачів короткого, першого та другого циклів вищої освіти.

Оцінювання здобувачів

Підходи до оцінювання здобувачів збігаються з тими, що стосуються здобувачів короткого, першого та другого циклів вищої освіти.

Прогресування здобувачів

Підходи до оцінювання прогресування здобувачів збігаються з тими, що стосуються здобувачів короткого, першого та другого циклів вищої освіти.

Атестація

Процедура атестації збігається з тією, що стосується здобувачів короткого, першого та другого циклів вищої освіти.

Можливість працевлаштування

Можливість працевлаштування збігається з тією, що стосується здобувачів короткого, першого та другого циклів вищої освіти.

Навчання за державним ваучером

Ваучер на навчання видається одноразово центрами зайнятості особам, які не зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні та відповідають певним вимогам, а саме:

• особи, старші 45 років;

• страховий стаж становить не менше як 15 років;

• наявна професійна (професійно-технічна), фахова передвища або вища освіта;

• не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України ‘Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’;

• не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

• не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

• не отримували ваучер раніше.

Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виходячи з його фінансових можливостей.

У разі коли вартість навчання в закладі освіти перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.

Навчання на підставі ваучера здійснюється за такими напрямками:

• перепідготовка за робітничою професією;

• підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю;

• підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти);

• спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

Навчання здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг і є резидентами, за Переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.09.2020 № 1716. 

Програми підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти

Педагогічні працівники закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти підвищують свою кваліфікацію згідно з Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників не рідше одного разу на п’ять років відповідно до спеціальних законів.

Кожен педагогічний і науково-педагогічний працівник закладу загальної середньої та фахової передвищої освіти відповідно до Законів України ‘Про освіту’, ‘Про загальну середню освіту’, ‘Про фахову передвищу освіту’ зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками дошкільних, позашкільних, професійних (професійно-технічних) закладів освіти не рідше одного разу на п’ять років, а також щороку – педагогічними й науково-педагогічними працівниками закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти є необхідною умовою проходження ними атестації в порядку, визначеному законодавством.

Основними напрямами підвищення кваліфікації є:

• розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);

• формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України ‘Про освіту’;

• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;

• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;

• використання інформаційно-комунікативних і цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;

• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

• формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніх виробничих технологій, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти);

• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо.

У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами в міжатестаційний період у межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти не може бути меншим ніж 150 годин на п’ять років.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів вищої й післядипломної освіти підвищують свою кваліфікацію згідно з цим Порядком не рідше одного разу на п’ять років. Педагогічні (вчені) ради закладів вищої та післядипломної освіти самостійно визначають організаційні питання планування й проведення підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, які працюють у таких закладах за основним місцем роботи, з урахуванням вимог цього Порядку.

Результати підвищення кваліфікації враховуються під час проведення атестації педагогічних працівників закладів вищої та післядипломної освіти, а також під час обрання на посаду за конкурсом чи укладення трудового договору з науково-педагогічними працівниками таких закладів.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів вищої та післядипломної освіти можуть підвищувати свою кваліфікацію згідно з цим Порядком у закладі освіти, в якому вони працюють. Результати підвищення кваліфікації не потребують визнання вченою (педагогічною) радою.

Обсяг підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої й післядипломної освіти протягом п’яти років не може бути меншим ніж шість кредитів ЄКТС.

Керівник, заступник керівника закладу вищої, післядипломної освіти, керівник, заступник керівника факультету, інституту чи іншого структурного підрозділу, керівник кафедри, завідувач аспірантури, докторантури ЗВО, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи. Обсяги такого підвищення кваліфікації визначаються педагогічною (вченою) радою відповідного закладу освіти.