В Україні законодавство визначає, що діти з особливими освітніми потребами (ООП) мають право на додаткову підтримку в межах закладів загальної середньої освіти. 

Закони України ‘Про освіту’ визначає засади освіти осіб з ООП, інклюзивної освіти та спеціалізованої освіти. Держава й органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити умови для здобуття освіти такими особами на всіх рівнях, з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, через інклюзивне навчання, індивідуальні програми розвитку, психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, роботу інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), універсальний дизайн і розумне пристосування освітнього середовища.

Водночас закон встановлює рамки спеціалізованої освіти мистецького, спортивного, військового, безпекового та наукового спрямування, яка здобувається у безперервному інтегрованому освітньому процесі, передбачає раннє виявлення й розвиток здібностей, поєднується з загальною середньою та іншими рівнями освіти, та підтримується системою пільг (проживання, харчування, забезпечення обладнанням, стипендії). Стандарти й програми спеціалізованої освіти затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади, а її фінансування здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів і інших джерел, не заборонених законодавством.

Визначення цільових груп 

Відповідно до Закону України ‘Про повну загальну середню освіту’ інклюзивне навчання у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) організовується на підставі звернення батьків і передбачає створення інклюзивних або спеціальних класів та груп подовженого дня, розроблення для кожного учня індивідуальної програми розвитку та, за потреби, індивідуального навчального плану відповідно до висновку ІРЦ (постанова Кабінету Міністрів України ‘Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр’, більш детальна інформація на порталі ІРЦ. 

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, а також особистісно орієнтовану підтримку забезпечують асистент учителя та асистент учня, допуск яких регулюється законодавством. У школах облаштовуються ресурсні кімнати та медіатеки, а рішення щодо реалізації індивідуальної освітньої траєкторії можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Визначення цільових груп забезпечується на підставі відповідних нормативно-правових актів. Зокрема, категорії осіб з ООП визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. № 765 ‘Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів)’ з урахуванням міжнародних норм. До цієї категорії належать учні, які мають стійкі порушення розвитку або труднощі у навчанні, що потребують адаптацій або модифікацій освітнього процесу:

• Інтелектуальні – можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо), власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування; продукування думки, судження; здатності робити висновки тощо), інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок);

• Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві) – можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової (кістково-м’язової), мовленнєвої функцій (стосуватися відтворення звуко-складової структури слова; розбірливості мовлення; темпу і ритму; мелодико-інтонаційного малюнку; характеристик голосу; розрізнення звуків мовлення на слух; використання словникового запасу і граматики; перебігу читання, письма, комунікації);

• Фізичні – можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву органів та кінцівок дитячого організму

• Навчальні – можуть полягати в обмеженні або своєрідності перебігу довільних видів діяльності різного ступеня прояву (писемного виду діяльності, математичних дій тощо);

• Соціоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі) та соціокультурні (зокрема, взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо) – можуть полягати в наявності бар’єрів на шляху до формування навичок: пристосування до умов соціального середовища; організації адекватної системи відносин із соціальними об’єктами; прояву рольової пластичності поведінки; інтеграції в соціальні групи, засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії.

Право на отримання підтримки визначається за результатами комплексної оцінки, проведеної ІРЦ, який встановлює профіль ООП та рекомендації щодо форм і обсягу необхідної підтримки в умовах ЗЗСО. Процеси діяльності ІРЦ автоматизовано за допомогою системи автоматизації роботи ІРЦ (наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Положення про систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів’).

Окрім учнів, які офіційно належать до категорії з ООП, спеціальні заходи підтримки можуть надаватися іншим групам здобувачів, які фактично потребують додаткової допомоги. Це можуть бути, зокрема, учні з високими або винятковими академічними здібностями, для яких запроваджуються індивідуальні освітні траєкторії, поглиблені програми чи прискорене навчання, хоча законодавчо вони не визначені як учні з ООП.

У разі коли законодавство не передбачає окремої категоризації здобувачів, підтримка організовується відповідно до індивідуальних потреб учнів, що визначаються педагогічною радою або фахівцями психологічної служби. Відповідні механізми забезпечують можливість надання допомоги незалежно від наявності чи відсутності формального статусу.

Спеціальні заходи підтримки 

У межах української системи загальної середньої освіти забезпечення ООП здійснюється переважно шляхом інклюзивного навчання, яке передбачає повну інтеграцію учнів у звичайні класи із наданням індивідуально визначених форм підтримки. Для окремих категорій здобувачів, які потребують інтенсивнішої або спеціалізованої допомоги, можуть створюватися спеціальні класи або групи, що функціонують у складі закладів загальної освіти відповідно до рішення батьків та рекомендацій ІРЦ.

Система підтримки охоплює широкий спектр заходів, які застосовуються відповідно до індивідуальної програми розвитку та рекомендацій фахівців. 

До таких заходів належать:

• залучення спеціальних педагогів, асистента вчителя та фахівців психолого-педагогічного супроводу;

• використання спеціальних методик і дидактичних матеріалів, спрямованих на корекцію та розвиток пізнавальних, мовленнєвих і соціальних навичок;

• адаптація або модифікація навчальних програм, змісту й темпу навчання;

• співпраця із службами соціального захисту, охорони здоров’я та іншими установами, що беруть участь у забезпеченні потреб дитини;

• застосування спеціальних процедур оцінювання, включно з адаптованими або альтернативними формами контролю навчальних досягнень;

• можливість зменшення наповнюваності класів для забезпечення комфортних умов навчання;

• облаштування доступного освітнього середовища, включно з універсальним дизайном та розумним пристосуванням.

Організаційні засади інклюзивного навчання учнів з ООП за інституційною (очною (денною) формою здобуття освіти у ЗЗСО визначені нормами постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 ‘Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти’. Зокрема цією постановою визначено:

• рівні надання підтримки;

• критерії визначення;

• умови забезпечення підтримки;

• фінансове забезпечення;

• механізм отримання підтримки в освітньому процесі;

• індивідуальна освітня траєкторія, механізм її реалізації;

• забезпечення допоміжними засобами для навчання;

• облаштування освітнього середовища;

• проведення поточного, семестрового та  річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації.

Організація інклюзивного навчання здійснюється на підставі заяви батьків і висновку ІРЦ. Відповідно до них школа створює інклюзивні класи, формує команду психолого-педагогічного супроводу, готує індивідуальну програму розвитку та, за потреби, індивідуальний навчальний план.

Учням надають різні рівні підтримки (від тимчасової до постійної), психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (індивідуально чи в групі), за участю вчителя-асистента й, за потреби, асистента учня. 

Школи мають забезпечити доступність будівель, облаштувати ресурсні кімнати й медіатеки, надати допоміжні засоби та обладнання, адаптувати або модифікувати зміст навчання, а під час війни можуть відходити від обмежень щодо кількості дітей з ООП у класі та ширше застосовувати змішане навчання. 

Оцінювання здійснюється за загальними правилами з урахуванням індивідуальних планів, а фінансування інклюзивного навчання відбувається за рахунок державного та місцевих бюджетів та інших дозволених джерел.